303
У березні 1827 р., в грозову ніч, Людвіг ван Бетховен помер після тривалої хвороби у віці 56 років. Приятелі зрізали пасма його волосся — на згадку про генія і для продажу шанувальникам. Два століття потому ці самі пасма стали матеріалом для генетичного дослідження, яке підтвердило одну таємницю, спростувало іншу і несподівано розкрило третю — про яку сам Бетховен, мабуть, навіть не здогадувався.
Що відомо коротко
Дослідження: Трістан Бегг (Кембриджський університет), Йоганнес Краузе (Інститут еволюційної антропології Макса Планка) та ін.; Current Biology, березень 2023 р., DOI: 10.1016/j.cub.2023.02.041. Перше повне секвенування геному Людвіга ван Бетховена на основі п’яти автентичних пасом волосся. Підтверджено генетичну схильність до хвороби печінки і інфекцію вірусом гепатиту B як ймовірну причину смерті. Спростовано версію про отруєння свинцем. Виявлено невідповідність Y-хромосоми в патернальній лінії — можливий доказ позашлюбного батьківства в роду композитора між 1572 і 1770 рр.
Прохання, виконане через два століття
Серед паперів померлого Бетховена знайшли документ, написаний ще у 1802 р. — за 25 років до смерті. У ньому композитор просив братів оприлюднити відомості про його хворобу. Як повідомляє ScienceAlert, глухота Бетховена — один із найвідоміших фактів у біографії будь-якого митця — почалася як тиніт (шум у вухах) у двадцятирічному віці, поступово перетворилась на нетолерантність до гучних звуків, а потім на повну втрату слуху у вищих частотах. До середини 40-х років він був функціонально глухим — трагічна іронія для людини, що вважається одним із найвеличніших композиторів в історії.
Але глухота була лише одним із його страждань. З 22 років Бетховен мучився від сильних болів у животі і хронічної діареї. За шість років до смерті з’явились перші ознаки хвороби печінки — жовтяниця, набряки кінцівок і живота, утруднене дихання. Саме ці симптоми він і просив розкрити світу. Про те, як звички і хвороби впливають на геній, ми вже писали на cikavosti.com.
Волосся, яке виявилось не його
Першим кроком дослідників стала автентифікація зразків. І тут виявився несподіваний сюрприз: один із найвідоміших локонів, що зберігався у приватній колекції і вважався волоссям Бетховена, насправді належав невідомій жінці. Саме з цього зразка у 2007 р. зробили висновок про отруєння свинцем як причину смерті композитора.
Як зазначає ScienceAlert, нове дослідження цю версію спростовує: п’ять автентифікованих пасом волосся, що майже напевне належали Бетховену, не підтверджують свинцеве отруєння як причину смерті — попри те, що свинець справді був присутній у його організмі через поширену тоді практику вживання напоїв зі свинцевого посуду і медичних процедур з використанням свинцю. Про те, як стародавнє забруднення свинцем впливало на здоров’я цілих цивілізацій, ми вже писали на cikavosti.com.
Гепатит B і спадкова схильність: нарешті відповідь
Аналіз автентичних зразків дав конкретний результат щодо причини смерті. Геном Бетховена виявив виражену генетичну схильність до хвороби печінки — кілька варіантів генів, пов’язаних із підвищеним ризиком цирозу та гепатоцелюлярної карциноми. А крім того — інфекцію вірусом гепатиту B.
«Ми не можемо стверджувати напевне, що саме вбило Бетховена, але тепер можемо підтвердити наявність значної спадкової схильності та інфекцію вірусом гепатиту B», — пояснив Краузе. Поєднання генетичної вразливості, хронічного алкоголізму і гепатиту B виглядає як найвірогідніше пояснення фінального краху здоров’я композитора. Про те, як гепатит руйнує печінку і чим це загрожує, детально розповідали на cikavosti.com.
Найнесподіваніша знахідка: таємниця в роду
Коли дослідники порівняли Y-хромосому з волосся Бетховена з Y-хромосомами сучасних живих нащадків його патернальної лінії, виявилась невідповідність. Це означає лише одне: десь між 1572 р. — коли народився Хендрік ван Бетховен у Бельгії — і 1770 р., коли народився сам Людвіг, у патернальній лінії стався «позашлюбний батьківський інцидент»: дитина, яку вважали сином чоловіка, насправді мала іншого біологічного батька.
«Це відкриття вказує на позапарне батьківство в його патернальній лінії між зачаттям Хендріка ван Бетховена в Кампенгаут, Бельгія, приблизно у 1572 р. і зачаттям Людвіга ван Бетховена сімома поколіннями пізніше у 1770 р. в Бонні, Німеччина», — сказав Бегг. Конкретне покоління, в якому це сталося, встановити неможливо — але сам факт є статистично переконливим.
Чому важливо
Дослідження — зразок того, що палеогеноміка може зробити для медицини і біографістики. Волосся, що пролежало в колекціях майже 200 років, дало змогу відповісти на питання, яке не могли вирішити ані сучасники Бетховена, ані наступні покоління дослідників.
Водночас результати нагадують про межі методу: причина глухоти і шлунково-кишкових проблем так і залишилась невідомою. «Ми не змогли знайти остаточної причини глухоти чи шлунково-кишкових проблем Бетховена», — визнав Краузе. Можливо, майбутні покращення методів секвенування або нові автентичні зразки допоможуть заповнити ці прогалини — на виконання заповіту, який сам Бетховен написав ще у 1802 р.
Цікаві факти
Бетховен написав деякі зі своїх найвідоміших творів — зокрема Дев’яту симфонію — вже будучи повністю глухим. Він «чув» музику через вібрації, передаючи їх у фортепіано через щелепу — притуляючись до інструменту, коли грав. Трагічна іронія, що причину цієї глухоти геному встановити так і не вдалося.
Автентифікація зразків волосся стала несподівано складним завданням: один із найвідоміших «локонів Бетховена», що зберігався десятиліттями у приватній колекції, виявився волоссям невідомої жінки. Саме з нього у 2007 р. зробили хибний висновок про отруєння свинцем.
Метод порівняння Y-хромосом для виявлення позашлюбного батьківства застосовується генетиками давно — але зазвичай у живих людей. У випадку з Бетховеном його вперше застосували для ретроспективного аналізу патернальної лінії впродовж семи поколінь — що є методологічним досягненням само по собі.
Алкоголізм Бетховена був добре відомий сучасникам: він міг випивати пляшку вина щодня. У поєднанні з генетичною схильністю до хвороб печінки і гепатитом B це створювало смертельне тріо — хоча точне джерело зараження гепатитом встановити вже неможливо.
У 1802 р. Бетховен написав так зване «Гейлігенштадтське заповітне» — лист до братів, в якому описував свої страждання і навіть визнавав думки про самогубство. Цей документ є одним із найбільш зворушливих особистих свідчень будь-якого митця в історії — і саме він надихнув дослідників на геномний проєкт.
FAQ
Як дослідники переконались, що волосся справді належить Бетховену? Автентифікацію проводили через порівняння мітохондріальної ДНК між кількома незалежними зразками, що мали документальне підтвердження походження — листи, архівні записи, музейні інвентарі. Зразки, що давали узгоджені профілі, визнавались автентичними. Саме так виявили підробку серед «відомих» пасом.
Чому причину глухоти Бетховена так і не знайшли? Глухота може мати десятки генетичних і негенетичних причин. Геном Бетховена не показав жодного з відомих на сьогодні варіантів генів, що однозначно асоціюються з прогресивною втратою слуху. Це або означає, що причина була негенетичною (наприклад, інфекція чи отруєння), або що відповідні гени ще не ідентифіковані.
Чи могло отруєння свинцем сприяти погіршенню здоров’я, навіть якщо не вбило? Так. Незважаючи на спростування версії про свинець як причину смерті, дослідники підтверджують: свинець дійсно був присутній у організмі Бетховена — і міг посилювати симптоми хвороби печінки, шлунково-кишкові проблеми й загальне погіршення здоров’я, навіть не будучи основною причиною смерті.
Чи можна визначити, в якому поколінні стався «позашлюбний інцидент»? Ні. Дослідження встановлює лише факт невідповідності Y-хромосоми між сучасними нащадками патернальної лінії і геномом Бетховена — але не вказує на конкретне покоління. Між 1572 і 1770 рр. пройшло сім поколінь, і будь-яке з них могло бути «зламаним».
Що стало з автентичними локонами волосся Бетховена після дослідження? Зразки повернули власникам — приватним колекціонерам і музеям. Саме дослідження проводилось неінвазивно: для секвенування геному вистачило мікроскопічних фрагментів волосяних стрижнів без пошкодження цілих пасом.
WOW-факт: Бетховен попросив розкрити таємниці своєї хвороби ще у 1802 р. — але наука потребувала ще 221 рік, щоб виконати це прохання. І коли нарешті виконала — разом з відповідями принесла ще більше запитань: причина глухоти досі невідома, а в роду генія виявилось позашлюбне батьківство, про яке він, мабуть, навіть не підозрював. Локон волосся, що пролежав у колекції майже 200 років, виявився не його — і ціле десятиліття хибної версії про отруєння свинцем довелося переписати.
ДНК Бетховена розкрила таємницю через 200 років з’явилася спочатку на Цікавості.
