3749
Українська співачка Ірина Білик у роковини Чорнобильської катастрофи 26 квітня поділилася особистими спогадами про день трагедії, який назавжди закарбувався в її пам’яті.
Тоді артистці було лише 16 років, і вона жила у Києві. За словами Білик, усе відбувалося тривожно і незрозуміло: мама поспіхом зачиняла фіранки, а батько намагався заспокоїти родину, мовляв, «хмара радіації омине». Сама ж Ірина, дивлячись у вікно, не до кінця усвідомлювала масштаб катастрофи та не вірила, що «невидима» загроза може бути настільки страшною.
Згодом батьки ухвалили рішення вивезти її разом із братом із міста — вже наступного дня після аварії вони поїхали до родичів у Херсон. Артистка згадує, що тоді з них навіть кепкували, мовляв, «утекли», однак нині вона розуміє: це був єдиний спосіб уберегти дітей.
«З нас навіть сміялися, що ми „втекли“. Але батьки просто робили все можливе, щоб ми жили. І за це я безмежно їм вдячна. Сьогодні — день пам’яті про Чорнобиль. День болю, втрат і вдячності. Усім, хто рятував людей у той страшний час. Усім героям, які ціною власного життя захищали інших. Ми пам’ятаємо. І будемо пам’ятати. Завжди», — написала зірка.
Особливо болісною для родини стала історія дядька співачки, який працював на ЧАЕС. Після аварії він зазнав тяжких наслідків для здоров’я і згодом помер. Тоді, зізнається Білик, вона вперше усвідомила, що Чорнобиль — «це не лише про вибух, а про життя, які він забрав потім». Сьогодні співачка закликає пам’ятати про ті події як про день глибокого болю і вдячності всім, хто ціною власного життя рятував інших.
