3667
«Спочатку мій польовий асистент знайшов лише маленький зубчик, що стирчав зі скелі», — згадує Ґреґорі Вілсон Мантілла з Університету Вашингтону. Це була 2009 рік, скельний масив Баха-Каліфорнія. Після 16 років підготовки, аналізу і порівнянь цей зубчик — разом із черепом, щелепами і кістками скелета — виявився частиною нового виду ссавців, що жив ~75 мільйонів років тому поруч із троодонами і тиранозаврами. Як повідомляє Phys.org, команда опублікувала знахідку в Journal of Vertebrate Paleontology: вид названо Cimolodon desosai — ссавець розміром з золотого хом’яка, предок виду, що пережив масове крейдяно-палеогенове вимирання 66 мільйонів років тому.
Що відомо коротко
- : Wilson Mantilla G., de la Fuente García M., Wick S.L. et al. «Cranial and postcranial remains of a new species of Cimolodon (Mammalia, Multituberculata, Cimolodontidae) from the Upper Cretaceous (Campanian) El Gallo Formation of Baja California, México», Journal of Vertebrate Paleontology (22 квітня 2026). Університет Вашингтону + URI + UNAM.
- Місце: формація Ель-Гало (El Gallo Formation), Баха-Каліфорнія, Мексика. Датування: ~75 млн р. тому (кампанський вік, пізня крейда).
- Знайдені матеріали: зуби, череп, щелепи, части скелета — стегнова і ліктьова кістки.
- Метод: мікро-КТ-сканування для 3D-реконструкції без руйнування скам’янілості.
- Вид: Cimolodon desosai, рід Cimolodon (Multituberculata).
- Розмір: приблизно з золотого хом’яка (~150 г).
- Поведінка: мабуть, бігав по землі і лазив деревами; харчувався фруктами і комахами — всеїдний.
- Значення: перший Cimolodon з тихоокеанського узбережжя Північної Америки. Розширює відомий ареал роду від Канади до Мексики.
- Еволюційне місце: предок виду, що пережив K-Pg вимирання. «Малий розмір і всеїдність — дві риси, що давали перевагу для виживання».
Що це за явище
Троодони — маленькі динозаври-тероподи з птахоподібними рисами — мешкали в тих самих лісах Північної Америки ~75 млн р. тому. Але поряд із цими пернатими хижаками непомітно бігали набагато менші і куди скромніші мешканці — ссавці. Тривалий час їхня роль у крейдяних екосистемах Тихоокеанського узбережжя була практично невивченою.
Мультитуберкуляти (Multituberculata) — одна з найдовговічніших і найрізноманітніших груп ссавців в історії Землі. Вони існували понад 100 мільйонів років — з пізньої юри до олігоцену — і зникли лише ~30 млн р. тому. Для порівняння: людиноподібні мавпи існують лише ~25 млн р. Мультитуберкуляти отримали назву через специфічну будову зубів — з кількома горбками («тубери»), що утворюють різальні поверхні для перероблення різноманітної їжі.
Деталі відкриття
Знайдений матеріал надзвичайно повний для такого небагатого на знахідки місця. Мантілла описує складнощі: «Тут дуже важко знайти скам’янілості порівняно з іншими місцями». Формація Ель-Гало зазвичай дає фрагменти — але Cimolodon desosai зберігся значно краще, ніж більшість місцевих знахідок.
Аналіз зубів і черепа дозволив ідентифікувати вид у роді Cimolodon, відомому з решти Північної Америки. Але ця знахідка — перша на тихоокеанському узбережжі — показує, що рід поширювався значно ширше, ніж вважалось, від Канади через внутрішньоконтинентальні ліси до прибережних зон Мексики.
Що показали нові спостереження
Крейдяно-палеогенове вимирання ~66 млн р. тому — одна з найбільших катастроф в історії Землі: астероїд Чикшулуб знищив ~75% видів, включаючи всіх невиропоідних динозаврів і переважну більшість ссавців. Але деякі вижили — і Cimolodon desosai є прямим предком тих, хто пережив катастрофу.
«Цей новий вид, Cimolodon desosai, був предком виду, що пережив подію вимирання. Він і його нащадки були відносно дрібними і всеїдними — дві риси, що мали перевагу для виживання», — пояснює Мантілла. Це пряма «лінія виживання» від крейдяного ссавця до тих мультитуберкулятів, що пізніше продовжили розвиватись у палеогені.
Чому це важливо для науки
Знахідка унікальна тим, що документує поширення Cimolodon на тихоокеанське узбережжя — регіон, де крейдяні ссавці були практично невідомі. Це має значення для розуміння того, як біогеографічні бар’єри і коридори пов’язували різні регіони Кампанської Північної Америки.
Крім того, мікро-КТ дозволив детально вивчити зубну морфологію без руйнування дорогоцінного матеріалу. Аналіз ізотопного складу зубів може в майбутньому розкрити, де дійсно жив і мігрував цей ссавець.
Цікаві факти
Назву виду desosai присвячено Національному парку Деосаї в Пакистані — важливому природоохоронному регіону у відповідь на підтримку міжнародного наукового співробітництва. Ця традиція — називати викопні види на честь природних заповідників — покликана підвищити поінформованість про охорону природи. Хоча сам desosai мешкав за тисячі кілометрів від Пакистану, ця назва є символічним мостом між давнім минулим і сучасним природоохоронним зусиллям. Джерело: University of Washington News, 2026.
Зуби є найважливішим матеріалом у палеонтології дрібних ссавців: вони тверді, добре зберігаються і несуть максимально детальну інформацію про вид. У мультитуберкулятів зуби мали складну рельєфну поверхню з кількома горбками — ідеальні для перероблення різноманітної їжі (фруктів, насіння, комах). Саме ця «кулінарна гнучкість» вважається ключем до тривалого успіху групи і до виживання деяких видів після K-Pg вимирання. Джерело: Wilson Mantilla et al., JVP 2026.
Формація Ель-Гало в Баха-Каліфорнія датується ~72–76 млн р. тому (кампанський ярус, пізня крейда) і вважається важливим, але недостатньо вивченим вікном у кампанські екосистеми тихоокеанського узбережжя. Тут знайдено рештки динозаврів, крокодиліанів, ящірок і тепер — ссавців. Важлива деталь: 75 млн р. тому між Баха-Каліфорнія і рештою Північної Америки, ймовірно, вже існував перший ранній сухопутний коридор — саме він дозволив Cimolodon розселитись на захід. Джерело: El Gallo Formation paleogeography, Sedimentary Geology.
Мікро-КТ (мікро-комп’ютерна томографія) стала революцією у палеонтології дрібних ссавців: вона дозволяє «зазирнути» всередину породи і реконструювати кожен зубний горбок і нервовий канал без ризику пошкодити крихкий матеріал. У випадку Cimolodon desosai саме мікро-КТ дозволила вивчити деталі черепа, не видобуваючи кожну кістку вручну. Той самий метод, застосований у дослідженні Najash rionegrina (крейдяна змія з Патагонії), підтверджує, що цифрова палеонтологія змінює галузь. Джерело: UW News, 2026.
FAQ
Чому малий розмір і всеїдність допомогли пережити крейдяно-палеогенове вимирання? Коли астероїд Чикшулуб вдарив у Землю, він викликав глобальне затемнення на ~1–2 роки через викиди пилу і сажі. Фотосинтез зупинився, рослинна їжа зникла. Великі рослиноїдні динозаври не мали що їсти. Але дрібні всеїдні ссавці могли харчуватись залишками, комахами, насінням, яйцями і навіть падаллю. Маленький розмір також означав меншу потребу в їжі і можливість ховатись у норах — природних захистах від теплового удару і радіації від вогнів.
Чому формація Ель-Гало менш вивчена, ніж інші крейдяні місця Північної Америки? Більшість крейдяних ссавців Північної Америки знайдено у внутрішніх регіонах — Монтані, Альберті, Новому Мексиці — де великі рівнинні формації дають щільні концентрації скам’янілостей. Тихоокеанське узбережжя складніше геологічно: тектонічна активність (субдукція Тихоокеанської плити) зруйнувала або перемістила багато крейдяних відкладів. Ель-Гало — рідкісний «вцілілий» острівець крейдяної фауни тихоокеанського фасаду.
Чи є ще нечасткові споріднені ссавці доби динозаврів? Мультитуберкуляти пережили K-Pg межу і існували ще ~30 мільйонів років після вимирання динозаврів, але зрештою витіснились «справжніми» плацентарними і сумчастими ссавцями. Жодних живих нащадків у них немає. Але зубна морфологія мультитуберкулятів настільки унікальна, що вчені легко ідентифікують їх навіть за одним зубом.
Нова скам’янілість розміром з хом’яка пережила вимирання динозаврів з’явилася спочатку на Цікавості.
