Масове поховання в Єраші розкрило, як чума знищила місто в VI ст.

«Чума серед нас» — цей крик, мабуть, лунав у давньому Єраші у VI столітті нашої ери, коли за кілька днів місто втратило сотні мешканців. Тепер, 1500 років потому, як повідомляє ScienceDaily з посиланням на Університет Південної Флориди, міждисциплінарна команда опублікувала третю наукову роботу, присвячену цьому місцю. Дослідники підтвердили, що масовий могильник у Єраші (давня Гераса, Йорданія) є першим місцем у світі, де поховання жертв Юстиніанової чуми — першої зафіксованої пандемії бубонної чуми в Середземномор’ї — підтверджено і генетично, і археологічно. А аналіз кісток розкриває, хто були ці люди і як пандемія перекроїла структуру суспільства.

Що відомо коротко

• : Hendrix K., Adapa S.R., Tykot R.H. et al. «Bioarchaeological signatures during the Plague of Justinian (541–750 CE) in Jerash (ancient Gerasa), Jordan», Journal of Archaeological Science 186: 106473 (2026). DOI: 10.1016/j.jas.2026.106473.
• Установи: University of South Florida (USF) + University of Sydney (Hendrix) + Florida Atlantic University. Провідний дослідник: Rays H.Y. Jiang (USF College of Public Health).
• Місце: Єраш (Гераса), Йорданія — добре збережене давньоримське місто, одне з найкраще досліджених міст Близького Сходу.
• Поховання: сотні людей (≈150 дорослих + ≈80 дітей та немовлят) у покинутому іподромі — публічному просторі, а не на цвинтарі. Поховані за кілька днів, а не поступово.
• Підтвердження: ДНК Yersinia pestis (попередня стаття серії 2025 р.) + нова біоархеологічна характеристика жертв.
• Головний новий висновок: жертви походили з мобільного населення — людей, що зазвичай жили розосереджено по регіону, але криза зібрала їх разом.
• Це перше місце, де Юстиніанова чума підтверджена обома методами одночасно.

Що це за явище

Дослідження стародавніх людських решток розкриває не лише хвороби, а й спосіб і умови їхнього життя — і пізньоантична епоха у Близькосхідному регіоні не є винятком. Юстиніанова чума (541–750 рр. н.е.) — перший зафіксований у письмових джерелах спалах бубонної чуми в Середземномор’ї. Вона спустошила Візантійську імперію часів Юстиніана I, поширилась від Єгипту до Ірландії і, за різними оцінками, забрала від 25 до 50 мільйонів життів — тобто до третини населення Середземномор’я.

Збудник — Yersinia pestis — та сама бактерія, що через 800 років повернулась у вигляді Чорної смерті (1347–1353 рр.), знищивши третину Європи. Юстиніанова чума — менш відома, але не менш руйнівна перша хвиля.

Деталі відкриття

Місце поховання в Єраші було відоме ще з 1990-х — але доти бракувало прямого генетичного підтвердження. Попередня стаття команди (серпень 2025 р.) виявила ДНК Y. pestis у зубах жертв. Нова стаття іде далі: хто ці люди і що їхнє поховання говорить про суспільство в кризу?

Ключовий методологічний підхід — поєднання ізотопного аналізу (що розкриває харчування і мобільність), біоархеологічного аналізу (вік, стать, ознаки хвороб на кістках) і протеоміки (білкові сигнатури). Виявилось: поховані не є типовим місцевим населенням Єраша. Ізотопний підпис вказує на людей, що переміщались між різними географічними зонами — мігрантів або торговців, зазвичай розосереджених по регіону.

Що показали нові спостереження

Пандемії давнини змінювали не лише демографію, а й усю соціальну структуру суспільств. Команда Цзяна сформулювала важливий висновок: у звичайних умовах мобільне населення жило розосереджено і «зливалось» із місцевими — їх важко виявити в стандартних похованнях, де хоронили роками. Але криза їх зібрала: за кілька днів пандемії сотні людей різного походження опинились в одному місці і були поховані разом.

Це розв’язує давню суперечність між генетичними даними (що свідчать про широке переміщення людей) і археологічними свідченнями (що начебто вказують на закриті локальні спільноти). Відповідь: обидві картини правильні — але пандемія зробила невидиме видимим.

Чому це важливо для науки

Цзян і колеги роблять важливий перехід: від питання «що за збудник?» до питання «як жили і вмирали люди?». Це зсуває епідеміологію у сферу соціальної науки. Паралелі з COVID-19 дослідники проводять прямо: щільні міста, рухливість населення і соціальна вразливість окремих груп — визначальні фактори тоді і тепер.

Практичне значення: якщо ізотопний аналіз масових поховань здатний виявляти мобільне, вразливе населення навіть у давніх містах — це нова методологія для вивчення того, хто найбільше постраждав від пандемій в усі епохи. Таке розуміння допомагає краще проєктувати сучасні системи охорони здоров’я.

Цікаві факти

• Yersinia pestis — бактерія, що спричиняє всі три форми чуми: бубонну (через укуси бліх), септичну (при потраплянні в кров) і легеневу (повітряно-крапельним шляхом). Найпоширеніша — бубонна, де типовим симптомом є розпухлі лімфовузли (бубони). Без лікування летальність бубонної форми — 30–60%. Сьогодні чума виліковується антибіотиками, але щороку реєструється кілька сотень випадків, переважно в Африці та Азії. Джерело: WHO Plague fact sheet.
• Місто Єраш (Гераса) засноване в елліністичну добу і досягло розквіту під римським і візантійським правлінням. Воно мало форум, кілька храмів, театри та іподром — де і було знайдено масовий могильник. Сьогодні Єраш вважається одним із найкраще збережених давньоримських міст поза межами Риму і є туристичною пам’яткою Йорданії. Поховання просто в іподромі — знак надзвичайної кризи: за звичайних умов ніхто б не тримав мертвих у громадському просторі. Джерело: Department of Antiquities of Jordan.
• Ізотопний аналіз людських кісток та зубів дозволяє реконструювати де людина провела своє дитинство і які продукти їла. Відношення ізотопів стронцію (⁸⁷Sr/⁸⁶Sr) відображає геологію ґрунту місця, де людина жила в перші роки. Якщо цей підпис відрізняється від місцевого — людина мігрувала. Команда USF застосувала цей метод до єрашських жертв і виявила значну неоднорідність — підтвердження мобільного населення. Джерело: Hendrix et al., JAS 2026.
• Єдиний сучасник, що описав Юстиніанову чуму детально — візантійський історик Прокопій Кесарійський (~500–560 рр.). Він писав, що в розпал епідемії в Константинополі щодня вмирало до 10 000 людей, а тіла кидали прямо у вежі фортечних мурів, бо могил не вистачало. Єраш тепер дає археологічне підтвердження цих «неймовірних» числових описів. Джерело: Procopius, History of the Wars, Book II.

FAQ

Чим ця знахідка відрізняється від попередніх досліджень Юстиніанової чуми? Попередні знахідки Y. pestis у могилах VI ст. були зроблені переважно у Центральній Європі (Баварія, Іспанія, Франція) — і лише генетичного підтвердження. Єраш — перше місце, де підтверджено і ДНК збудника, і характер поховання (масове, одномоментне), і соціальний профіль жертв через біоархеологічний аналіз. Це дозволяє перейти від «хто вбивця» до «як саме відбувалась смерть у реальному місті».

Чому місто поховало людей в іподромі, а не на цвинтарі? Іподром — великий відкритий публічний простір, що на момент чуми вже не використовувався активно. В умовах масової смертності за кілька днів традиційна інфраструктура поховань (цвинтарі, ритуали) просто не справлялась. Дослідники фіксують аналогічну картину і в пізніших пандемічних похованнях — масові могили в нетрадиційних місцях є маркером надзвичайної кризи.

Чи може Юстиніанова чума відповідати за занепад Візантійської імперії? Це давня суперечка. Одні історики вважають чуму головною причиною послаблення Візантії і пояснюють нею успіх арабського завоювання у VII ст. Інші (зокрема стаття Mordechai et al., PNAS 2019) стверджують, що вплив чуми був «незначним» у довгостроковій перспективі. Нове дослідження підтримує більш серйозну оцінку: знаходження масових поховань у великих містах свідчить про дійсно катастрофічну локальну смертність.

Масове поховання в Єраші розкрило, як чума знищила місто в VI ст. з’явилася спочатку на Цікавості.

cikavosti.com