Головна > Lifestyle

Справа не в байдужості: чому дорослі діти віддаляються від батьків та проводять з ними мало часу

Сьогодні,   08:20    460

Багато батьків сприймають рідкісні візити дітей як ознаку відчуження або невдячності. Проте психологи наголошують: дистанція у дорослому віці часто формується значно раніше — ще в дитинстві, і не завжди пов’язана з конфліктами.

Як формується модель близькості

У матеріалі для VegOut авторка Марлен Мартін звертає увагу на важливий момент: дорослі діти часто просто повторюють знайому модель стосунків. Тож, якщо в сім’ї:

  • любов проявлялася через дії, а не розмови,
  • батьки були турботливими, але емоційно стриманими,
  • підтримка означала «зробити», а не «побути поруч»,

то саме така форма взаємодії закріплюється як норма.

Останні новини:  Забудьте про харчову соду та оцет: ось чим треба почистити пральну машину

Дослідження, опубліковане в Journal of Marriage and Family, показало: дорослі діти частіше підтримують регулярний контакт із батьками, які були емоційно залученими, а не лише забезпечували матеріально.

У роботах American Psychological Association зазначається, що емоційна близькість у дитинстві прямо впливає на частоту контактів у дорослому віці.

Дослідження Університету Мічигану виявило: навіть за відсутності конфліктів дистанція між поколіннями зростає, якщо в сім’ї не було звички до відкритого спілкування.

У дорослому житті це виглядає наступним чином:

  1. діти допомагають фінансово;
  2. привозять продукти чи подарунки;
  3. але рідко проводять багато часу разом.
Останні новини:  Чому мозок змушує вас прокрастинувати

І це не відсутність любові — це звичний спосіб її прояву.

Що каже наука про емоційний зв’язок

Ці спостереження підтверджує теорія прив’язаності, яка широко досліджується у західній психології. Згідно з дослідженнями, зокрема роботами Джона Боулбі та Мері Ейнсворт, ключову роль у формуванні близькості відіграє не лише турбота, а й емоційна доступність батьків:

  • здатність слухати;
  • реагувати на почуття дитини;
  • бути психологічно «присутніми».

Якщо цього досвіду було недостатньо, у дорослому віці людина може:

  • уникати глибокого контакту;
  • не відчувати потреби у тривалому спілкуванні;
  • віддавати перевагу дистанційній турботі.
Останні новини:  Будуть чисті, як у ресторані: поради, з якими ваші келихи завжди сяятимуть

Сімейна терапевтка Сара Епштейн підкреслює: якість стосунків між батьками і дорослими дітьми напряму залежить від того, наскільки в дитинстві були помічені емоції, а не лише поведінка.




Якщо дитину хвалили за досягнення, але не говорили про її переживання, вона вчиться будувати стосунки без глибокого емоційного контакту.

Схожу думку висловлює і автор досліджень сімейних відносин Лахлан Браун: емоційна дистанція передається не словами, а стилем взаємодії — тихо і майже непомітно.
Стиль життя