1473
Співбесіда — це завжди стрес, і це абсолютно природно: ви маєте зустрітися з незнайомими людьми, які будуть вас оцінювати з важливого для вас питання. Іноді за невідомими вам параметрами.
Але суцільним стресом співбесіда може стати з декількох причин.
Неочікувані нюанси
Одна з таких причин — це роботодавець, який вам не підходить за корпоративною культурою або умовами роботи. Буває, що цих важливих нюансів просто не вказано у тексті вакансії, але проговорюють їх уже на співбесіді.
Наприклад, у компаніях є поширена практика перепрацювань, які не оплачуються, адже вважаються нормою. І не можуть бути запланованими, бо часто-густо це авральні ситуації. А вас такий варіант просто не влаштовує. Звісно, відчуття під час співбесіди будуть не найприємніші — адже витратили час на це, що по факту не підходить.
Пастка кандидата
Ваша непідготовленість до співбесіди — ще одна ймовірна причина стресу. Як кар’єрна консультантка, стикаюся з точкою зору деяких кандидатів: «навіщо мені готуватися, я й так сам про себе все знаю». Це пастка.
У більшості випадків те, що здається знаннями про свій досвід, має несистемний та фрагментарний характер. І коли під час співбесіди починають щось уточнювати, кандидат може почати сипатися на елементарних питаннях про себе. А це все складає загальне враження від кандидата та впливає на прийняття рішення. Якщо людина плутається в інформації про себе або невпевнено відповідає, то це справляє не саме гарне враження на роботодавця.
Посередники
Рекрутингові агенції або знайомі, які рекомендують вас на посаду, не завжди є добросовісними посередниками. Іноді це робиться ненавмисно — через незнання нюансів вакансії та того, наскільки вона взагалі вам підійде. У результаті очікування обох сторін виявляються невиправданими.
Несподівані перешкоди
Наше бажання не втратити шанс отримати гарну роботу теж може зіграти проти нас. Наприклад, погодитися на співбесіду після важкої ночі, а в Україні зараз таких ночей чимало через обстріли. Нічого гарного від такої співбесіди точно чекати не варто. Мало того, що ви будете виглядати невиспаним, та ще й незібраним, коли будете не в змозі адекватно реагувати на питання інтерв’юера.
Співбесіда — важлива частина нашого професійного життя. Тому вона варта якісної підготовки. У тому числі підготовки до певного розчарування, якщо виявиться, що це не спрацювало. Тоді стресу від невдалої співбесіди буде менше.
Робота над помилками
Треба розуміти, що будь-яка співбесіда, навіть на посаду мрії, не варта того, аби бути зведеною на п’єдестал «події всього життя» із переживанням невдачі у форматі «самопоїдання» та безсонних ночей.
Краще на холодну голову оцінити результат і зрозуміти:
- що саме пішло не так;
- як це може вплинути на інші співбесіди;
- що треба змінити для покращення якості процесу.
Адже одна ситуація — коли ви не підійшли саме «тут і зараз», під конкретний запит конкретної компанії. І зовсім інша — коли ви маєте системну похибку у власному позиціонуванні і «приречені» отримувати відмови, бо не враховуєте реалій сьогодення. Наприклад, намагаєтеся минулу зарплату перевести у доковідні долари і тепер бажаєте отримувати так само за нинішнім курсом, всупереч поточним бюджетам на цю позицію.
Важливо розуміти: пошук роботи потребує тих самих зусиль, що й сама робота. Отримати якісну пропозицію не за рекомендаціями, а буквально «з вулиці», не докладаючи особливо часу та сил — це велике везіння. У більшості випадків це щоденний пошук та відбір вакансій, відгукування, комунікація з рекрутерами. Тобто пошук роботи — це системна та наполеглива праця.
І так, це важлива, але не єдина частина нашого життя. Тому варто тримати баланс між підготовленістю, важливістю та індиферентністю.
Але треба розуміти, що, як від будь-якої роботи, від пошуку нової роботи теж треба встигати відпочивати. Тоді сил та натхнення має вистачити і на те, щоб на співбесіді бути «саме тим кандидатом», якого шукає роботодавець.
