Новий інвазійний хижак у Європі: азіатський богомол поглинає бджіл, ящірок і… самців власного виду

Уявіть хижака довжиною у ваш палець, що сидить нерухомо на гілці в міському парку — і раптово вхоплює пролітаючу медоносну бджолу. Або того ж хижака, що підманює самця місцевого богомола, а потім з’їдає його. Два таких хижаки вже поселились у Європі — і їхня кількість вибухово зростає. Нова стаття команди Роберто Баттістона з Музею археології та природничих наук «Дж. Дзаннато» (Італія), опублікована у Journal of Orthoptera Research, офіційно підтверджує: Hierodula tenuidentata і Hierodula patellifera — два великих азіатських богомоли — є інвазійними чужорідними видами на континенті. Вони присутні в Європі близько десяти років, але зараз їхні популяції перетворились із рідкісної курйозної знахідки на реальну загрозу для місцевого біорізноманіття.

Що відомо коротко:

• Обидва види офіційно класифіковані як Invasive Alien Species (IAS) за критеріями МСОП
• Середня кладка: ~200 личинок на одну оотеку — майже вдвічі більше, ніж у корінного Mantis religiosa
• Хижаки поїдають бджіл, ос, ящірок і деревних жаб — деякі з них охороняються Директивою ЄС про оселища
• Самці Mantis religiosa приваблюються самицями ієродул — і з’їдаються замість спарювання
• Поширенню сприяє зміна клімату — популяції активно просуваються на північ від Середземномор’я
• Основний хребетний хижак цих богомолів — домашній кіт, що відповідає за 45% зафіксованих випадків полювання
• Громадяни можуть допомогти: взимку оотеки добре видно на оголених гілках і їх можна видалити — лише після консультації з фахівцем

Хто такі ієродули і звідки вони прийшли

Богомоли — одні з найхаризматичніших комах планети. Так само, як їхні далекі родичі-членистоногі наводять жах своїм зовнішнім виглядом, богомоли протягом тисячоліть вабили і лякали людей. У різних культурах їх шанували як містичних ворожбитів або боялися як «маленьких дияволів». Але при всій своїй містичній репутації, корінні європейські богомоли — насамперед Mantis religiosa — відіграють важливу роль у місцевих екосистемах як регулятори чисельності комах.

Hierodula tenuidentata і Hierodula patellifera — уродженці Азії. Обидва набагато більші за Mantis religiosa і є типовими деревними хижаками: живуть на кущах і деревах, а не на землі чи траві. Перших особин зафіксували в Європі на початку 2000-х, і тривалий час їх сприймали як поодинокі втечі домашніх екзотів або випадкові «прибульці» з декоративними рослинами. Зараз картина кардинально змінилась: за даними Баттістона, їхні чисельності «нещодавно вибухнули» в Середземноморському і континентальному регіонах.

Вдвічі більше личинок — і менше канібалізму

Ключ до успіху будь-якого інвазійного виду — репродуктивна перевага. І тут ієродули мають надзвичайно потужний козир. Самиця H. tenuidentata виробляє в середньому 209 личинок з однієї оотеки (яйцевої капсули). Для порівняння: Mantis religiosa дає близько 100–120 личинок. Різниця — майже вдвічі.

Але це ще не все. Молоді богомоли зазвичай активно поїдають одне одного — канібалізм серед личинок є стандартним механізмом «природного відбору» і регуляції щільності популяції. У ієродул цей канібалізм серед молодняку значно нижчий, ніж у місцевих видів. Тобто з тих 200 личинок виживе істотно більша частка. Поєднання вибухової плодовитості і знижених внутрішньовидових втрат серед молоді дає надзвичайно швидкий приріст чисельності.

«Вони вже близько десяти років присутні в Європі, але зараз вибухово розмножуються в Середземноморському та континентальному регіонах, — розповідає Баттістон. — Вони все активніше просуваються на північ, і відбувається це завдяки зміні клімату».

Меню інвазійного хижака: від бджіл до охоронюваних ящірок

На що охотяться ієродули? Відповідь виявилась неприємно широкою. Вони поїдають широкий спектр місцевих видів, включно з важливими запилювачами, як-от медоносні бджоли, і дрібних охоронюваних хребетних, зокрема ящірок і деревних жаб.

Ящірка Podarcis muralis і жаба Hyla perrini — обидва охороняються Додатком IV Директиви ЄС про оселища, що захищає фауну «особливого значення». Тобто хижак, якого ніхто офіційно не впускав, систематично поїдає тварин, яких законодавство ЄС офіційно захищає.

Медоносні бджоли, без яких неможливе запилення значної частини сільськогосподарських культур і диких рослин, також присутні в меню — і це не просто «одна бджола». За даними понад 2300 спостережень громадян-науковців, ієродули демонструють «генералістичну» стратегію полювання: їдять усе, що вдається захопити і здолати.

Але найсумніший пункт меню — це самці Mantis religiosa. Вони приваблюються самицями ієродул у спробі спаритися — і замість цього з’їдаються. Така «репродуктивна інтерференція» — особливо підступний механізм: вона пригнічує популяцію місцевого виду, навіть не вступаючи з ним у пряму конкуренцію за їжу. Самець гине «намарно», не залишивши нащадків.

Місто як трамплін для загарбника

Здавалось б, що може бути менш придатним середовищем для дикого хижака, ніж жарке асфальтове місто? Але саме міські і приміські ландшафти стали основним плацдармом для поширення ієродул у Європі.

Штучні конструкції, як-от готелі для комах, слугують для них мисливськими платформами, а міські острови тепла продовжують їхній активний сезон у холодніші місяці. Це показова ілюстрація того, як людська інфраструктура мимоволі «допомагає» інвазійним видам: ми встановлюємо будиночки для комах заради місцевих опилювачів — а ієродули використовують їх як засідку для полювання на тих самих опилювачів.

Ще один вектор поширення — торгівля декоративними рослинами і торгівля богомолами як домашніми екзотами. Яйцеві капсули або молодь можуть непоміченими їхати разом з горщечковими рослинами через всю Європу. Так само, як зміна клімату вже спричинила катастрофічні зсуви в Гренландії, вона відкриває ієродулам нові географічні ніші — і кордони, що раніше утримували їх у Середземномор’ї, поступово відступають на північ.

Домашній кіт як мимовільний охоронець екосистеми

Найбільш несподіваний висновок дослідження — про те, хто є найефективнішим хижаком ієродул у Європі. Серед зафіксованих подій хижацтва на ієродул 45% припадає на домашніх котів.

Сини і дочки людської цивілізації, безтурботно бродячи городами і парками, виявились кращими «управителями» популяції інвазійного богомола, ніж будь-який природний хижак. Синиці, дятли та вухаті сови також беруть богомолів, але значно рідше.

Є, однак, і зворотний бік: кішки не відрізняють азіатських богомолів від місцевих. Тому, полюючи на ієродул, вони одночасно поїдають і Mantis religiosa, яка вже й без того страждає від конкуренції з екзотичними родичами і перебуває під тиском в приміських середовищах. Регулятор виявився нерозбірливим — і, захищаючи від одного виду, шкодить іншому.

Що робити: зимова «полювання» на оотеки

Дослідники не обмежились констатацією проблеми. Баттістон наголошує: залучення громадян є центральним інструментом і моніторингу, і стримування. Взимку, коли листя опало, коричневі губчасті капсули ієродул розміром 2–3 сантиметри добре помітні на оголених гілках. Їх видалення — безболісне і ефективне.

Баттістон застерігає, що громадськість повинна завжди консультуватись із фахівцем перед видаленням, щоб випадково не пошкодити оотеки місцевих богомолів. Різниця між ними є, але для ненавченого ока вимагає уважного огляду.

На додаток до фізичного видалення, громадяни можуть і повинні фіксувати спостереження ієродул через платформи на кшталт iNaturalist. Саме дані від 2300+ спостережень громадян-науковців лягли в основу нової статті — і ця модель є зразком того, як «гражданська наука» може реально прискорювати дослідження інвазійних видів.

Цікаві факти

Богомоли — єдині комахи, які здатні повертати голову на 180 градусів і дивитись через плече. Це дає їм унікальне поле зору серед ентомологічного світу і робить засідкове полювання надзвичайно ефективним: здобич бачить нерухому «гілку» — і не підозрює, що «гілка» вже помітила її.

Оотека (яйцева капсула) богомола — дивовижна природна конструкція. Самиця виробляє піниста маса, яка твердіє на повітрі й стає жорсткою, але дихаючою оболонкою. Всередині личинки зимують у стані спокою і масово вилупляються навесні. Оотека стійка до морозів, вологи і механічних пошкоджень — саме тому її так легко перевезти непоміченою разом із горщечковими рослинами.

Серед документально підтверджених жертв ієродул в Європі є не лише бджоли і оси. Глобальний огляд, опублікований у The Wilson Journal of Ornithology, зібрав майже 150 випадків полювання богомолів на птахів у 13 країнах — у тому числі на колібрі. Великі ієродули цілком здатні на подібне.

Зміна клімату є одним із ключових чинників успіху ієродул в Європі, але не єдиним. Дослідження кліматичної ніші H. tenuidentata показало, що навіть без потепління клімату значна частина Середземномор’я є для неї придатним ареалом. Потепління просто прискорює і розширює вже розпочату інвазію — особливо в напрямку Центральної і Північної Європи.

FAQ

Чи небезпечні ці богомоли для людини? Ні. Ієродули — хижаки, що полюють виключно на комах і дрібних хребетних. Вони можуть захищатись від людини, якщо їх схопити, і дають слабкий укус — неприємний, але абсолютно не небезпечний. Для людини вони становлять не більшу загрозу, ніж будь-який великий кузнечик.

Як відрізнити азіатського богомола від корінного європейського? Головні ознаки: ієродули більші, яскравіше-зелені або зеленувато-коричневі, мають більш «масивну» будову тіла. Їхні оотеки також більші й мають характерну форму. Але для надійної ідентифікації краще фотографувати і завантажувати в iNaturalist або консультуватися з ентомологом — поплутати їх без досвіду цілком реально.

Чи можна тримати ієродул як домашніх тварин? Технічно — так, і саме торгівля екзотичними богомолами є одним із шляхів, якими вони потрапляють у Європу. Але дослідники наголошують: будь-яке навмисне або ненавмисне вивільнення екзотичних богомолів у природу безпосередньо посилює проблему. Якщо ви тримаєте богомола як домашню тварину — ніколи не випускайте його на вулицю і ніколи не залишайте оотеки де попало.

Що робити, якщо знайшов ієродулу в саду? Сфотографуйте і зафіксуйте в iNaturalist або подібній платформі — це цінні дані для науковців. Якщо ви знайшли оотеку взимку, проконсультуйтесь із місцевим ентомологом або природоохоронним органом перед тим, як її видаляти: потрібно переконатись, що це оотека саме ієродули, а не місцевого богомола.

Новий інвазійний хижак у Європі: азіатський богомол поглинає бджіл, ящірок і… самців власного виду з’явилася спочатку на Цікавості.

cikavosti.com