5067
Нове дослідження Томаса Р. Гольца-молодшого переосмислює екологічну структуру мезозойських екосистем через призму різних стратегій виховання динозаврів і ссавців.
Робота, опублікована в Italian Journal of Geosciences, аналізує явище онтогенезу — «індивідуального розвитку організму від зародження до смерті». Гольц підкреслює, що динозаврів часто помилково трактують як функціональні аналоги ссавців мезозою. «Є критична різниця, яку вчені насправді не враховували…: репродуктивні та батьківські стратегії», — зазначає він. Саме стратегія виховання визначала екологічну роль організму.
Більшість ссавців характеризуються тривалою материнською опікою. Молоді особини тривалий час зберігають однакову нішу з дорослими. «У ссавців є батьки-вертольоти…», — іронізує дослідник. Отже, онтогенетичні зміни не супроводжуються радикальною зміною функціональної ролі.
Натомість динозаври демонстрували швидке відокремлення потомства. Молоді особини формували вікові групи без дорослих. «Ми знайшли групи скелетів молодняку… без жодних слідів дорослих», — підкреслює Гольц. Це вказує на ранню автономію та інший тип екологічної ніші — «сукупності умов і ресурсів, необхідних для існування виду».
На різних етапах росту динозаври займали різні ніші. Молодий брахіозавр не міг харчуватися кронами дерев, доступними дорослим. Фактично один біологічний вид функціонував як кілька “функціональних видів”. Це збільшує оцінку структурного різноманіття мезозойських спільнот.
Гольц припускає, що тепліший клімат і підвищений рівень CO? стимулювали первинну продуктивність. Багатша рослинна база підтримувала складніші трофічні мережі. «Ми не повинні просто думати, що динозаври — це ссавці, вкриті лускою та пір’ям», — наголошує він. Таким чином, різноманіття минулого було організоване інакше, ніж у сучасних екосистемах.
Молоді динозаври жили окремо від батьків — дослідження з’явилася спочатку на Цікавості.
