4980
Українські військові знайшли спосіб завдавати ударів там, де донедавна ворог почувався у відносній безпеці. Наземні роботизовані комплекси, які раніше вважалися допоміжними засобами, перетворилися на повноцінних мисливців, здатних влаштовувати засідки та знищувати окупантів навіть у шторм чи густий туман, коли небо закрите для аеророзвідки.
Війна в Україні стала синонімом технологічного протистояння, де небо щільно насичене безпілотниками. Проте погода часто вносить свої корективи, даючи ворогу вікно можливостей для перегрупування та переміщення під прикриттям дощу чи снігу. Тепер цей тактичний хід окупантів втрачає сенс. Наземні бойові дрони виходять на поле бою, щоб довести: для українських технологій небо — це далеко не межа. Вони стають очима та жалом Сил оборони просто на землі, перетворюючи раніше безпечні для ворога маршрути на смертельні пастки.
Від логістики до засідки: нова роль роботів
Ще зовсім недавно до бойового потенціалу наземних роботів ставилися з помітним скепсисом. Їхня роль на полі бою вбачалася переважно у виконанні допоміжних завдань: підвезення боєкомплекту на позиції, евакуація поранених чи дистанційне мінування шляхів. Вважалося, що масивні та помітні на землі машини надто вразливі, а їхнє застосування обмежується тиловими операціями, де ризик прямого зіткнення з ворогом мінімальний.
Однак нещодавня операція 32-ї окремої механізованої бригади кардинально змінила це уявлення. Військові використали наземний дрон, оснащений бойовим модулем, для влаштування засідки на одному з логістичних маршрутів противника. Робот непомітно зайняв позицію й дочекався появи групи окупантів, після чого відкрив прицільний вогонь, успішно виконавши бойове завдання. Цей епізод став переконливим доказом того, що роботизовані платформи здатні не лише підтримувати, а й самостійно вести бойові дії.
Як зазначають у 7-му корпусі швидкого реагування ДШВ, цей успіх — не випадковість, а початок нової тактики. Наземні дрони стають важливим елементом технологічної інфраструктури на передовій, доповнюючи повітряні безпілотники. Вони діють там, де FPV-дрони чи розвідувальні «крила» безсилі. Це вже не просто «роботи-носії», а повноцінні бойові одиниці, що інтегруються у загальну систему вогню та розвідки.
Чому негода більше не рятує окупантів
Однією з ключових переваг наземних дронів стала їхня всепогодність. Противник давно навчився використовувати несприятливі метеоумови — туман, сильний дощ, снігопад чи шквальний вітер — як прикриття. У такі періоди ефективність повітряної розвідки та FPV-дронів різко знижується, що дозволяє окупантам переміщувати особовий склад і техніку, сподіваючись залишитися непоміченими. Це створювало серйозні проблеми для українських захисників, змушуючи їх покладатися лише на стаціонарні спостережні пункти.
Тепер ця тактична хитрість ворога втрачає свою ефективність. Наземні роботизовані комплекси не залежать від погодних умов у небі. Гусеничне шасі дозволяє їм пересуватися по багнюці та снігу, а зв’язок з оператором забезпечується навіть в умовах поганої видимості. Таким чином, українські військові отримують можливість контролювати ключові маршрути 24/7, незалежно від того, що відбувається в повітрі. Ворог більше не може розраховувати, що негода сховає його від українських очей.
Усвідомлюючи цей потенціал, командування Десантно-штурмових військ планує активно розвивати використання наземних бойових платформ. Зокрема, у 7-му корпусі швидкого реагування наголошують, що на такому напруженому напрямку, як Покровський, подібні технології є критично важливими. Розширення парку бойових роботів дозволить не лише ефективніше протидіяти ворогу, а й зберегти життя українських воїнів, доручаючи найнебезпечніші завдання машинам.
Еволюція наземних дронів від простих логістів до смертоносних мисливців — це яскравий приклад того, як українська армія адаптується та знаходить асиметричні відповіді на виклики війни. Впровадження таких технологій не лише закриває вразливості, якими користувався ворог, але й переписує правила ведення бою на тактичному рівні. Кожен успішний вихід такого робота на завдання — це не просто знищені окупанти, а й врятовані життя українських солдатів, яким більше не потрібно ризикувати собою у засідках чи розвідці під щільним вогнем.
