4799
Масштабне відновлення українських доріг відкладається на невизначений термін. У бюджеті на 2024 рік на утримання та ремонт автошляхів заклали суму, яка покриває лише десяту частину реальних потреб. Пріоритет держави однозначний – фінансування армії, а це означає, що водіям доведеться звикати до ям та розбитих трас.
Бюджетний вирок: на дороги виділили копійки
Ситуація з фінансуванням дорожньої галузі наближається до критичної. За розрахунками фахівців Агентства відновлення та розвитку інфраструктури, для повноцінного утримання та планового ремонту мережі доріг країні потрібно близько 90 мільярдів гривень на рік. Це та сума, яка дозволила б підтримувати шляхи у належному стані, латати пошкодження та поступово оновлювати покриття. Проте реальність виявилася значно суворішою.
У державному бюджеті на поточний рік на всі дорожні потреби передбачено лише 12,5 мільярда гривень. Однак, як пояснює очільник Агентства відновлення Сергій Сухомлин, навіть ця цифра не відображає повної картини. Після врахування всіх супутніх витрат, безпосередньо на дороги, включно із зимовим утриманням, залишиться не більше 10 мільярдів. Це менше 12% від реальної потреби, що фактично ставить хрест на будь-яких масштабних проєктах. Прогноз на 2026 рік ще песимістичніший — очікується фінансування на рівні 10–15% від необхідного.
Для порівняння, ще у 2023 році ситуація була кардинально іншою. Тоді ще функціонував Дорожній фонд, який наповнювався за рахунок акцизів з проданого пального. Це дозволило акумулювати 46 мільярдів гривень, які спрямовувалися на планові та аварійні роботи. Зараз, в умовах повномасштабної війни, цей механізм не працює, а всі фінансові потоки переорієнтовані на значно важливіші цілі.
Пріоритет – фронт, а не ями на трасах
Головна і єдина причина такого різкого скорочення фінансування дорожньої галузі — потреби оборони. Керівництво держави та Агентства відновлення чітко усвідомлює, що кожен вільний ресурс має працювати на підтримку Збройних Сил України. Це свідомий і вимушений вибір, де на одній шальці терезів — комфорт і якість доріг, а на іншій — життя захисників та майбутнє країни. Тому скарги на ями сьогодні виглядають недоречними на тлі екзистенційної загрози.
Навіть ті мізерні кошти, що виділяються, будуть розподілені за чіткими пріоритетами. В першу чергу увагу приділять міжнародним трасам, які є ключовими для економіки, експорту та гуманітарних вантажів. Другий, і не менш важливий напрямок, — це прифронтова логістика. Йдеться про дороги в Донецькій, Харківській, Херсонській та інших областях, якими пересувається військова техніка, здійснюється постачання та евакуація поранених. Ці шляхи буквально є артеріями життя для фронту.
Сергій Сухомлин влучно зауважує, що суспільство часто бачить відео з розбитої Одеської траси, але мало хто уявляє реальний стан доріг десь під Ізюмом чи Барвінковим. Саме там якість покриття напряму впливає на швидкість медичної евакуації та боєздатність підрозділів. Тому, обираючи між ремонтом популярного шосе та забезпеченням проїзду для військових, вибір очевидний і не підлягає дискусіям.
Отже, українським водіям варто готуватися до найгіршого стану доріг за останні роки. Без належного фінансування автошляхи неминуче руйнуватимуться, що вплине не лише на комфорт, а й на безпеку руху та вартість логістики. Повноцінне відновлення інфраструктури стане можливим лише після перемоги, а доти кожен кілометр траси буде нагадуванням про ціну, яку країна платить за свою свободу.
