2839
Для людей старше 80 років вирішальними чинниками довголіття виявляються якість харчування та підтримка здорової маси тіла, а не сам факт споживання м’яса.
Нове спостережне дослідження, проведене в межах Китайського поздовжнього дослідження здорового довголіття, охопило понад 5000 осіб віком від 80 років. Воно показало, що люди, які повністю виключали м’ясо, рідше доживали до 100 років. Однак цей зв’язок не є прямим і потребує обережного тлумачення. Результати не означають шкоди рослинного харчування як такого.
Рослинна дієта — це «модель харчування, що ґрунтується переважно на продуктах рослинного походження». У молодшому та середньому віці її неодноразово пов’язували зі зниженим ризиком серцево-судинних захворювань і діабету. Проте більшість таких даних отримані не для дуже похилих людей. Фізіологічні потреби організму суттєво змінюються з віком.
Після 80 років знижуються витрати енергії, апетит і м’язова маса. Зростає ризик «крихкості — стану підвищеної вразливості організму». У цьому віці дефіцит білка та мікронутрієнтів стає особливо небезпечним. Саме це могло вплинути на результати.
Важливо, що підвищений ризик спостерігався лише серед людей з недостатньою вагою. У літніх людей зі здоровим індексом маси тіла різниці між тими, хто їв м’ясо, і тими, хто його уникав, не виявили. Маса тіла виявилася ключовим чинником виживаності. Це узгоджується з «парадоксом ожиріння» у старінні.
Дослідники наголошують, що йдеться про обсерваційне дослідження. Воно фіксує асоціації, а не причинно-наслідкові зв’язки. Вживання м’яса саме по собі не гарантує довголіття. Так само його уникнення не є прямою загрозою.
Примітно, що люди, які не їли м’яса, але вживали рибу, яйця або молочні продукти, мали таку ж імовірність дожити до 100 років. Ці продукти забезпечують «високоякісний білок, вітамін B12, кальцій і вітамін D». Вони важливі для збереження м’язів і кісток. Помірне включення продуктів тваринного походження може зменшувати ризик недоїдання.
Головний висновок полягає не у протиставленні дієт. Харчування має відповідати етапу життя. У пізньому віці пріоритетом стає запобігання втраті ваги та м’язової маси. Це інколи важливіше за довгострокову профілактику хронічних хвороб.
Рослинна дієта залишається сумісною зі здоровим старінням. Водночас вона потребує ретельного планування та, за потреби, добавок. Потреби у 90 років істотно відрізняються від потреб у 50. Адаптація харчування з віком є нормальною і необхідною.
Після 80 років важливіше не м’ясо, а вага й якість харчування з’явилася спочатку на Цікавості.
