5352
Супутникові спостереження айсберга A23a свідчать про незвичне накопичення талої води, що може передувати його швидкому руйнуванню.
A23a — це «антарктичний айсберг», тобто масивна брила льоду, що відкололася від шельфового льодовика. На його поверхні формується гігантське озеро площею близько 800 квадратних кілометрів. Вода має насичений синій колір, що вказує на значну глибину. Об’єм талої води може сягати мільярдів літрів.
Незвичність полягає у тому, що вода не стікає з поверхні. За словами дослідників, краї айсберга утворюють піднятий обідок. «Моя теорія полягає в тому, що краї вигнуті й створюють аркоподібну греблю», — пояснює Дуглас Макайел з Чиказького університету. Така форма утримує воду всередині льодової платформи.
Вигин країв пов’язують із хвильовим підмиванням та таненням. Льодові скелі мають «природну схильність до вигину», навіть без зовнішнього тиску. Супутникові знімки також показують смуги води. Вони є слідами старих потоків ще з часу, коли айсберг був прикріплений до Антарктиди.
A23a відколовся від льодовика Філхнера—Ронне у 1986 році. Тоді він був уп’ятеро більшим. Упродовж десятиліть айсберг дрейфував і поступово зменшувався. Останнім часом він увійшов у тепліші води Південного океану.
Накопичення води створює серйозну загрозу стабільності. «Якщо ця вода стече в тріщини і знову замерзне, вона розірве айсберг», — зазначає Майк Мередіт з Британської антарктичної служби. Такий процес називають «гідророзколом», тобто руйнуванням льоду тиском замерзлої води. Айсберг може розпастися дуже швидко.
Дослідники припускають, що фінальна фрагментація може статися раптово. Це підкреслює вразливість навіть найбільших айсбергів. Спостереження за A23a дає цінні дані про механізми руйнування льоду. Вони важливі для розуміння майбутніх змін у полярних регіонах.
Гігантський айсберг A23a може розпастися через талу воду з’явилася спочатку на Цікавості.
