4478
Італійський дизельний двигун 1.6 MultiJet від концерну Fiat здобув славу одного з найнадійніших та найекономніших агрегатів свого класу. Його встановлювали не лише на Fiat та Alfa Romeo, а й на популярні Jeep і навіть Suzuki, що робить його надзвичайно поширеним на українському вторинному ринку. Проте за репутацією довговічності ховається критична вразливість, здатна призвести до раптового і дорогого капітального ремонту, а причина — деталь вартістю в кількасот гривень.
Від Fiat до Suzuki: секрет популярності мотора
Двигун 1.6 MultiJet, що з’явився у 2007 році, став гідним наступником легендарного 1.9 JTD. Інженери Fiat змогли створити агрегат, який був не лише потужнішим, але й на 8% економнішим за свого попередника. Головною перевагою стала вражаюча тяга на низьких обертах: максимальний крутний момент у 300 Нм був доступний вже з 1500 об/хв. Це забезпечувало автомобілю впевнену динаміку в міському потоці та на трасі без потреби постійно «крутити» мотор.
Конструктивно двигун є класичним представником сучасної інженерної школи: чавунний блок для міцності та алюмінієва головка блоку циліндрів для кращого охолодження. На відміну від багатьох конкурентів та навіть власного попередника, 1.6 MultiJet позбувся вихрових заслінок у впускному колекторі — вузла, який часто ставав джерелом проблем. У поєднанні з довговічною паливною системою від Bosch та простим ремінним приводом ГРМ це зробило мотор по-справжньому надійним та невибагливим в експлуатації.
Завдяки вдалому поєднанню характеристик, цей дизель став справжнім бестселером. Його можна знайти під капотом десятків моделей різних брендів. Окрім очевидних Fiat (Tipo, Doblo, 500L/X) та Alfa Romeo (Giulietta, MiTo), його встановлювали на американські Jeep Renegade та Compass. Несподівано, але цей італійський мотор також став серцем популярних японських кросоверів Suzuki Vitara та SX4 S-Cross, а також німецького «каблучка» Opel Combo D, що робить його одним із наймасовіших дизелів на ринку вживаних авто в Україні.
Як копійчана деталь вбиває надійний двигун
Головний біль власників та прихована загроза для 1.6 MultiJet криється у системі змащення, а саме — в ущільнювальній прокладці маслоприймача. Ця невелика гумова деталь з часом і під впливом температур втрачає еластичність, «дубіє» та починає пропускати повітря. В результаті масляний насос разом з оливою захоплює повітря, що призводить до спінювання мастила та катастрофічного падіння тиску в системі. Для водія це виглядає як раптове загоряння лампочки тиску оливи, але наслідки можуть бути фатальними — аж до заклинювання двигуна на ходу.
На щастя, проблема давно відома серед профільних майстрів, і її вирішення не вимагає великих витрат, якщо діяти на випередження. Існує два шляхи. Перший і найнадійніший — встановити спеціальний модернізований металевий адаптер замість штатної гумової прокладки. Така деталь коштує недорого, а її встановлення назавжди усуває ризик масляного голодування. Другий варіант для прихильників оригінальних запчастин — превентивна заміна гумової прокладки кожні 80–100 тисяч кілометрів пробігу, не чекаючи появи симптомів.
Щоб забезпечити двигуну довге життя, варто також відмовитись від заводських рекомендацій щодо заміни оливи раз на 35 000 км — експерти вважають такий інтервал суто маркетинговим і руйнівним для мотора. Оптимально проводити заміну мастила кожні 10-15 тисяч кілометрів. Разом із плановою заміною ременя ГРМ (кожні 100–120 тис. км) варто також почистити клапан EGR та замінити ущільнювальні шайби під форсунками, щоб уникнути проблем із накопиченням нагару.
У підсумку, Fiat 1.6 MultiJet — це справді витривалий та економічний двигун, який може стати чудовим вибором на вторинному ринку. Його ресурс легко сягає 300-400 тисяч кілометрів без серйозних втручань. Однак знання про «ахіллесову п’яту» у вигляді прокладки маслоприймача є критично важливим. Своєчасна і недорога профілактика перетворює потенційну загрозу на дрібну особливість, дозволяючи насолоджуватися всіма перевагами цього популярного італійського дизеля.
