2945
Нове дослідження пояснює, чому фейкові новини поширюються навіть тоді, коли люди підозрюють їхню неправдивість.
Модель COP, запропонована дослідниками, показує, що емоційна привабливість та актуальність контенту часто переважають над його правдивістю. Амріта Джордж наголосила: «люди вірять і поширюють фейкові новини, тому що вони здаються корисними з емоційної або інформаційної точки зору». Фейкові новини задовольняють потребу в емоційній підтримці, особливо у часи нестабільності.
Модель поєднує три виміри — «правдивість, емоційна привабливість та актуальність» — із «вікном Овертона», що визначає межі прийнятних для суспільства ідей. Аналіз понад 10 000 твітів про COVID-19 показав: якщо повідомлення викликає страх чи гнів і здається релевантним, його ймовірність поширення зростає, навіть коли воно містить неправду. «Вікно Овертона відіграє значну роль у реакції на фейкові новини», зазначає Джордж.
Результати виявили поблажливість користувачів до неправдивості, коли контент приносив емоційне задоволення — суттєво сильнішу, ніж у випадку таблоїдних новин. Фейкові новини фактично виконують роль емоційного ресурсу, що робить їх особливо успішними у кризові періоди.
Практичні висновки включають алгоритмічне використання співвідношення лайків до відповідей для позначення потенційної дезінформації та необхідність враховувати емоційний тон у системах виявлення. Дослідження підкреслює цінність медіаграмотності: приклад Фінляндії показує, що навчання з раннього віку допомагає розпізнавати маніпуляції.
Насамкінець автори застерігають: емоційні фейкові історії можуть повільно зміщувати межі суспільно прийнятного дискурсу. Як підкреслила Джордж, «ми говоримо про те, у що стає прийнятно вірити. І це набагато важливіше».
Чому ми віримо фейкам: емоції важливіші за факти з’явилася спочатку на Цікавості.
