2919
Ми всі буваємо у поганому настрої, але коли ваша друга половинка ниє і нарікає на життя без кінця, тут уже варто насторожитися, адже це не тільки емоційно виснажує, а й несе реальну загрозу.
Ми влаштовані таким чином, що «дзеркалимо» поведінку навколишніх людей. Все це пов’язано з емпатією та дзеркальними нейронами, які змушують нас радіти, сумувати чи боятися разом з іншою людиною.
Наш мозок дуже альтруїстичний і буквально потребує співчуття і співпереживання. З точки зору біології це легко пояснити: набагато ефективніше для нашого виживання, коли група відчуває єдину емоцію, адже так впоратися набагато простіше, ніж поодинці.
Але це, часом може мати і негативні наслідки. У близьких стосунках із людиною ми схильні практично «заражатися» його емоціями та настроєм.
Якщо один із партнерів довгий час почувається пригнічено і нещасно, то цей настрій незабаром нападає і на другого.
Тобто йому теж не хочеться нікуди виходити, немає мотивації на вивчення чогось нового, з’являються апатія та невдоволення навколишнім світом.
Впоратися з партнером-страждачем можна. Якщо друга людина енергійніша і життєрадісніша, вона може спробувати «заразити» половинку своїм баченням світу.
Спілкуйтеся з партнером і ділитеся своїм поглядом на ту чи іншу ситуацію, щоб він мав можливість зрозуміти, як може бути ще. Станьте для нього прикладом і покажіть, що насправді у світі є не тільки чорне, але ще й рожеве з жовтим.
Якщо ж будь-які спроби вирішити проблему і допомогти партнеру закінчуються невдачею, а сама людина йде в заперечення, то поставте собі питання, чи готові ви у стосунках із цією людиною постійно переконувати його в чомусь.
Тому спочатку варто зважити всі за і проти стосунків із такою людиною, потім спробувати її переконати, а потім вирішувати: залишатися чи розходитися.
