2390
Нове дослідження демонструє, що мігруючі косатки західного узбережжя формують дві окремі субпопуляції з різними екологічними стратегіями.
Аналіз понад 2200 зустрічей за 16 років показав чіткий східно-західний поділ. «Внутрішні» кити мешкають у мілководних прибережних лабіринтах і полюють невеликими групами, тоді як «зовнішні» освоюють каньйони континентального шельфу та подорожують на великі відстані. Джош МакІннес наголосив: «Вони харчуються різними речами і дуже рідко проводять час разом». Це спростовує попередні моделі їхнього просторового розподілу.
Команда застосувала «аналіз соціальних мереж» — метод, що відстежує взаємодії між окремими тваринами. Дослідники зіставили фотоідентифікацію з місцями спостережень. Ендрю Трайтс пояснив: «Ми склали карти дружби китів». Внутрішня група (?350 особин) трималася на відстані до 6 км від берега та полювала на дрібних морських ссавців. Зовнішня група (?210 особин) пересувалася до 120 км від узбережжя та спеціалізувалася на великій здобичі.
Важливими є й соціальні відмінності: змішані зустрічі становили менш ніж 1 % від усіх спостережень. Зовнішні самці іноді демонстрували агресію щодо внутрішніх китів, що свідчить про глибоку поведінкову ізоляцію. МакІннес зазначив: «Я бачив дивну поведінку поблизу тварин з внутрішнього узбережжя». Це вказує на потенційну наявність ще більшої кількості субгруп.
Висновки підкреслюють важливість диференційованого управління мігруючими косатками. Унікальні «екологічні ніші» двох субпопуляцій потребують окремих стратегій захисту, зважаючи на різні загрози та просторові ареали. Як наголосив Трайтс: «Для їхнього захисту не достатньо універсального підходу». Це відкриває шлях до точнішої охорони морських екосистем.
Вчені виявили приховане роздвоєння у косаток західного узбережжя з’явилася спочатку на Цікавості.
