2394
Осіннє внесення азотних добрив зазвичай вважають недоречним, адже рослинам у цей час азот не потрібен, а його частина може вимиватися у ґрунтові води. Проте є виняток — карбамід, або ж сечовина. Це добриво вирізняється тим, що восени працює не стільки як підживлення, скільки як ефективний засіб проти шкідників, які ховаються у верхньому шарі ґрунту.
У різноманітних компостах, мульчі та органічних залишках активно розмножуються слизні, дротяники (проволочники) та інші шкідники. Ці “мешканці” зазвичай живуть саме в землі, а в темний і вологий час доби виповзають на грядки та об’їдають капусту, розсаду, декоративні рослини й молоді саджанці. Те, що потрапляє у пастки, становить лише невеликий відсоток від їхньої справжньої кількості. Саме тому восени важливо не дати їм успішно перезимувати.
Карбамід у холодному ґрунті працює особливим чином. Потрапляючи в землю, він повільно розкладається й виділяє аміак, а також сполуки, споріднені з ціановоднем. Для шкідників це токсичне середовище, тому карбамід діє як природний ґрунтовий інсектицид. При цьому втрати азоту мінімальні: у холодному ґрунті активність мікроорганізмів, що перетворюють азот у нестійкі форми, практично відсутня. Завдяки цьому поживні речовини залишаються в ґрунті до весни, а сам карбамід працює проти шкідників упродовж усього холодного періоду.
Щоб обмежити зимівлю слизнів, дротяників, хрущів та інших небажаних личинок, достатньо розкидати приблизно 25–30 г карбаміду на квадратний метр. Особливо це доречно на бідних ґрунтах. Добриво варто внести до настання стійких морозів і обов’язково злегка загорнути в землю (загребти). Такий спосіб допомагає знищити не тільки дорослих шкідників, а й їхні яйця.
Є й додаткова користь: органічні залишки розкладаються значно швидше, а разом з ними зникають збудники хвороб і шкідники, що можуть там переховуватися. Так можна зменшити ризик перезимівлі личинок, наприклад, білокрилки.
