2402
Нове дослідження Амстердамського університету показало, що люди, які особисто пережили кліматичні катаклізми, набагато частіше вважають зміну клімату серйозною загрозою для людства.
Відсоток людей, які вважають зміну клімату дуже серйозною загрозою для своєї країни в найближчі двадцять років (а) і які пережили кліматичну катастрофу за останні п’ять років (б). Середній рівень стійкості в різних країнах (c). Загальна кількість загроз у всіх країнах (d) та кількість країн, де люди зазнали певної загрози (e). Середня стійкість на континентах (f). Цунамі траплялися лише 14 разів і були виключені з основного аналізу. Джерело: Environmental Research Letters (2025). DOI: 10.1088/1748-9326/ae0ae9
Автор роботи, Фабіан Дабландер із кліматичного інституту SEVEN, проаналізував дані понад 128 000 респондентів зі 142 країн. Результати, опубліковані в журналі Environmental Research Letters, виявили стійку закономірність: досвід повеней, посух, спеки чи ураганів істотно підвищує усвідомлення кліматичних ризиків. «Коли хтось пережив руйнівну повінь або спеку, ризики зміни клімату стають набагато відчутнішими і їх важче ігнорувати», — підкреслює Дабландер.
Зокрема, досвід сильних теплових хвиль впливає на сприйняття ризику так само потужно, як університетська освіта — відомий фактор підвищеної кліматичної обізнаності. Водночас реакція на стихійні лиха різниться між країнами: урагани й лісові пожежі викликають схожу реакцію у світі, тоді як наслідки повеней чи посух значно відрізняються залежно від регіону. Це демонструє, що кліматичні події мають не лише матеріальний, а й психологічний вимір — відкриваючи своєрідні «психологічні ворота» до розуміння кліматичної реальності.
Однак індивідуальний досвід не завжди масштабно впливає на суспільне сприйняття. Дослідження показує, що національний рівень занепокоєння кліматом не завжди корелює з частотою катастроф. Так, попри регулярні повені, у деяких регіонах тривога населення залишається низькою. Це свідчить про ключову роль медіа, культурних наративів та політичного лідерства у формуванні громадського ставлення. «По мірі накопичення цього досвіду ми можемо побачити зростання попиту на кліматичні дії. Але без політичного лідерства та засобів масової інформації, готових з’єднати всі крапки над “і”, цей досвід сам по собі не стане рушійною силою необхідних нам перетворень», — наголошує Дабландер.
Регіональні відмінності також суттєві. У Південній Америці майже три чверті респондентів вважають кліматичні зміни серйозною загрозою, тоді як у Європі — лише близько половини. Найвищу частку людей, які особисто зазнали кліматичних небезпек, зафіксовано в Океанії — понад 40%.
Дослідження, засноване на Всесвітньому опитуванні ризиків 2023 року, створеному Фондом Ллойда та компанією Gallup, стало найбільшим порівняльним аналізом сприйняття кліматичних ризиків. Його висновки підкреслюють: пережитий досвід перетворює абстрактні наукові дані на особисту реальність, але без ефективної комунікації та рішучої політики цей досвід не переросте в колективну дію, здатну змінити кліматичне майбутнє.
Люди після катастроф вірять у зміну клімату сильніше з’явилася спочатку на Цікавості.
