2402
Свинець супроводжує людство понад півтора мільйона років, і нові дані свідчать: саме він міг стати фактором нашої еволюційної переваги над неандертальцями.
Міжнародна група науковців проаналізувала вміст свинцю в 51 скам’янілому зубі гомінінів, що жили впродовж останніх 1,8 мільйона років. До дослідження увійшли зразки Homo sapiens, неандертальців, ранніх представників роду Homo, а також австралопітеків, парантропів, гігантопітеків і доісторичних мавп. “Ми виявили чіткі ознаки епізодичного впливу свинцю у 73 відсотках зразків”, — повідомляють автори у статті.
Свинець вважався наслідком промислової діяльності, але нові дані змінюють це уявлення. Стародавні люди зазнавали його впливу через природні джерела — вулканічну активність, пожежі, геохімічні процеси, що збагачували ґрунти, воду й їжу токсичним металом. Вміст свинцю варіював залежно від виду та середовища існування: “Зуби P. robustus демонстрували рідкісні, але чіткі ознаки гострого впливу, тоді як A. africanus і Homo sp. мали частіші, сезонні епізоди підвищеної концентрації”, – зазначено в дослідженні.
Особливу увагу вчені приділили генетичному аспекту впливу свинцю. За допомогою експериментів з мозковими органоїдами (штучно вирощеними клітинними структурами), науковці виявили різницю у реакції на свинець у двох версіях гена NOVA1 — у сучасної людини та вимерлих родичів. “Мозкові органоїди з давнім варіантом NOVA1 зазнали серйозних порушень активності FOXP2, гена, пов’язаного з розвитком мови”, — пояснює Аліссон Муотрі з Університету Каліфорнії в Сан-Дієго.
Ці результати дають підстави вважати, що еволюційний варіант NOVA1 у Homo sapiens міг зменшити шкоду від свинцю, зберігаючи здатність до мовлення та мислення. “Це надзвичайний приклад того, як тиск навколишнього середовища, зокрема токсичність свинцю, міг спричинити генетичні зміни, що поліпшили виживання”, — додає Муотрі.
Попри це, свинець залишався отрутою. Його дія пов’язана з неврологічними порушеннями, зниженням когнітивних здібностей і серцево-судинними хворобами, які, ймовірно, впливали і на давніх людей. Але “сучасні Homo могли мати генетичну перевагу, яка дозволяла краще протистояти його згубному впливу порівняно з неандертальцями”, припускають автори.
Це відкриття ставить під сумнів ідею про суто антропогенне походження отруєння свинцем. У давнину свинець надходив через природні шляхи та, ймовірно, впливав на мозковий розвиток, поведінку та еволюційний відбір. Дослідження з’явилося у журналі Science Advances і відкриває нову сторінку в нашому розумінні ролі навколишнього середовища в людській еволюції.
Хоча зв’язок між свинцем і мовною здатністю поки не є остаточним, дослідники наголошують: навіть маловідомі екологічні чинники можуть відігравати критичну роль у формуванні наших біологічних переваг.
Свинець міг дати Homo sapiens перевагу над неандертальцями з’явилася спочатку на Цікавості.
