Науковці з Університету Колорадо в Боулдері зробили важливий крок до розгадки природи глобальних пилових бур на Марсі. Їхнє нове дослідження показує, що теплі й сонячні періоди на планеті можуть запускати ланцюг подій, які зрештою перетворюються на бурі, що охоплюють цілі континенти — а іноді й усю планету. Ці висновки мають практичне значення для майбутніх місій на Марс, оскільки пил здатен впливати на роботу техніки й навіть загрожувати людям.
Аналіз даних із супутника NASA Mars Reconnaissance Orbiter за вісім марсіанських років (приблизно 15 земних) показав, що близько 68% великих пилових бур виникають після періодів підвищеної температури на поверхні. Учені виявили, що «А» і «С» типи штормів, які трапляються щороку, найчастіше розвиваються внаслідок накопичення тепла — воно нагріває ґрунт і атмосферу, що сприяє підняттю пилу у верхні шари повітря.
Ці бурі, які зазвичай починаються на полярних шапках у другій половині марсіанського року, швидко набирають силу, просуваючись до екватора й охоплюючи мільйони квадратних кілометрів. Попри те, що атмосфера Марса у 100 разів тонша за земну і не має значної сили вітру, дрібний пил, що прискорюється до великих швидкостей, може виводити з ладу обладнання. У 2018 році глобальна буря накрила сонячні панелі ровера Opportunity, що спричинило завершення його місії.
Дослідники наголошують, що ці результати наразі не є прямим доказом причинно-наслідкового зв’язку, однак вони збігаються з явищами на Землі. Коли поверхня сильно нагрівається, повітря над нею стає легшим, підіймається й захоплює частинки з собою — саме так утворюються грозові хмари на Землі, і, ймовірно, пилові бурі на Марсі.
Метою команди є створення системи прогнозування марсіанських бур на основі реальних даних із супутників. Це дозволить майбутнім пілотованим місіям уникати ризиків і планувати дії заздалегідь. Хоч дослідження ще не дає повноцінного прогнозу, його автори вважають це важливим кроком у правильному напрямку.
Науковці з Університету Колорадо в Боулдері зробили важливий крок до розгадки природи глобальних пилових бур на Марсі. Їхнє нове дослідження показує, що теплі й сонячні періоди на планеті можуть запускати ланцюг подій, які зрештою перетворюються на бурі, що охоплюють цілі континенти — а іноді й усю планету. Ці висновки мають практичне значення для майбутніх місій на Марс, оскільки пил здатен впливати на роботу техніки й навіть загрожувати людям.
Аналіз даних із супутника NASA Mars Reconnaissance Orbiter за вісім марсіанських років (приблизно 15 земних) показав, що близько 68% великих пилових бур виникають після періодів підвищеної температури на поверхні. Учені виявили, що «А» і «С» типи штормів, які трапляються щороку, найчастіше розвиваються внаслідок накопичення тепла — воно нагріває ґрунт і атмосферу, що сприяє підняттю пилу у верхні шари повітря.
Ці бурі, які зазвичай починаються на полярних шапках у другій половині марсіанського року, швидко набирають силу, просуваючись до екватора й охоплюючи мільйони квадратних кілометрів. Попри те, що атмосфера Марса у 100 разів тонша за земну і не має значної сили вітру, дрібний пил, що прискорюється до великих швидкостей, може виводити з ладу обладнання. У 2018 році глобальна буря накрила сонячні панелі ровера Opportunity, що спричинило завершення його місії.
Дослідники наголошують, що ці результати наразі не є прямим доказом причинно-наслідкового зв’язку, однак вони збігаються з явищами на Землі. Коли поверхня сильно нагрівається, повітря над нею стає легшим, підіймається й захоплює частинки з собою — саме так утворюються грозові хмари на Землі, і, ймовірно, пилові бурі на Марсі.
Метою команди є створення системи прогнозування марсіанських бур на основі реальних даних із супутників. Це дозволить майбутнім пілотованим місіям уникати ризиків і планувати дії заздалегідь. Хоч дослідження ще не дає повноцінного прогнозу, його автори вважають це важливим кроком у правильному напрямку.