148
Науковці з Кардіффського університету Великої Британії встановили походження двох гігантських аномалій у земній мантії, відомих як «великі провінції з низькою швидкістю» (LLVP). Дослідження показало, що ці структури, розташовані під Тихим океаном та Африкою, утворилися внаслідок занурення океанічної кори в мантію протягом останнього мільярда років, що спростовує попередні гіпотези про їхнє позаземне походження.
Особливість цих аномалій полягає в тому, що сейсмічні хвилі проходять через них на 1−3% повільніше, ніж через решту мантії. Дослідники припускають, що LLVP можуть суттєво впливати на магнітне поле Землі, змінюючи тепловий потік від ядра планети. Раніше науковий світ розглядав різні версії їхнього походження: від залишків первинного матеріалу Землі до фрагментів космічного тіла, зіткнення з яким могло сприяти утворенню Місяця.
Щоб перевірити гіпотезу про зв’язок аномалій із зануренням океанічної кори, британські вчені застосували комп’ютерне моделювання. Результати підтвердили, що процес субдукції — занурення однієї тектонічної плити під іншу — дійсно міг сформувати подібні структури в мантії. Згідно з отриманими даними, LLVP могли з’явитися близько мільярда років тому, а можливо, навіть 4 мільярди років тому, коли на Землі розпочався процес субдукції.
Дослідження також виявило суттєві відмінності між двома аномаліями. LLVP під Африкою отримує менше коркового матеріалу і, як вважають науковці, є давнішим, менш щільним і краще перемішаним з іншими породами. Натомість згусток під Тихим океаном постійно поповнюється матеріалом, який опускається в мантію через численні зони субдукції Тихоокеанського вогняного кільця.
Це відкриття має важливе значення для розуміння внутрішньої структури нашої планети та її еволюції протягом мільярдів років. Воно допомагає пояснити механізми формування земного магнітного поля, що відіграє критичну роль у захисті поверхні від космічної радіації та підтримці умов, придатних для життя.
Крім того, нові знання про глибинні процеси Землі можуть суттєво покращити прогнозування тектонічних рухів і вулканічної активності в майбутньому, що має не лише наукове, але й практичне значення для мільйонів людей, які проживають у сейсмічно активних регіонах планети.
Науковці з Кардіффського університету Великої Британії встановили походження двох гігантських аномалій у земній мантії, відомих як «великі провінції з низькою швидкістю» (LLVP). Дослідження показало, що ці структури, розташовані під Тихим океаном та Африкою, утворилися внаслідок занурення океанічної кори в мантію протягом останнього мільярда років, що спростовує попередні гіпотези про їхнє позаземне походження.
Особливість цих аномалій полягає в тому, що сейсмічні хвилі проходять через них на 1−3% повільніше, ніж через решту мантії. Дослідники припускають, що LLVP можуть суттєво впливати на магнітне поле Землі, змінюючи тепловий потік від ядра планети. Раніше науковий світ розглядав різні версії їхнього походження: від залишків первинного матеріалу Землі до фрагментів космічного тіла, зіткнення з яким могло сприяти утворенню Місяця.
Щоб перевірити гіпотезу про зв’язок аномалій із зануренням океанічної кори, британські вчені застосували комп’ютерне моделювання. Результати підтвердили, що процес субдукції — занурення однієї тектонічної плити під іншу — дійсно міг сформувати подібні структури в мантії. Згідно з отриманими даними, LLVP могли з’явитися близько мільярда років тому, а можливо, навіть 4 мільярди років тому, коли на Землі розпочався процес субдукції.
Дослідження також виявило суттєві відмінності між двома аномаліями. LLVP під Африкою отримує менше коркового матеріалу і, як вважають науковці, є давнішим, менш щільним і краще перемішаним з іншими породами. Натомість згусток під Тихим океаном постійно поповнюється матеріалом, який опускається в мантію через численні зони субдукції Тихоокеанського вогняного кільця.
Це відкриття має важливе значення для розуміння внутрішньої структури нашої планети та її еволюції протягом мільярдів років. Воно допомагає пояснити механізми формування земного магнітного поля, що відіграє критичну роль у захисті поверхні від космічної радіації та підтримці умов, придатних для життя.
Крім того, нові знання про глибинні процеси Землі можуть суттєво покращити прогнозування тектонічних рухів і вулканічної активності в майбутньому, що має не лише наукове, але й практичне значення для мільйонів людей, які проживають у сейсмічно активних регіонах планети.
