91
Надмасивна чорна діра 1ES 1927+654 за 270 мільйонів світлових років від Землі продовжує дивувати астрономів своєю аномальною поведінкою, випускаючи спалахи рентгенівського випромінювання з дедалі вищою частотою.
Ця чорна діра, маса якої становить кілька мільйонів сонячних, у 2018 році несподівано зникла з поля зору астрономів, а згодом з’явилася знову. Нещодавно вона почала випускати рентгенівські спалахи, частота яких зросла з одного спалаху кожні 18 хвилин до одного кожні 7 хвилин. “Ми ніколи не спостерігали такого різкого наростання частоти”, — заявила Меган Мастерсон із Массачусетського технологічного інституту.
Одне з можливих пояснень цієї поведінки — осциляції корони чорної діри, тонкого шару гарячої плазми, що оточує горизонт подій. Інша гіпотеза передбачає присутність білого карлика, який обертається навколо чорної діри на відстані лише кількох мільйонів кілометрів. У такому випадку білий карлик може перебувати в хиткій рівновазі, що може призвести до його падіння в чорну діру, спричиняючи випромінювання гравітаційних хвиль.
Ці явища мають важливе значення для дослідження чорних дір і можливих витоків інформації з-за горизонту подій. Хоча чорні діри відомі своєю здатністю поглинати все, навіть світло, теорія Гокінга передбачає, що вони поступово випромінюють енергію, зменшуючи свою масу. Спостереження за 1ES 1927+654 можуть допомогти розкрити більше деталей про ці процеси.
Якщо білий карлик справді взаємодіє з чорною дірою, очікується випромінювання гравітаційних хвиль, які зможуть зафіксувати нові покоління детекторів. Це відкриття стане важливим кроком у дослідженні природи чорних дір, їхньої еволюції та впливу на тканину простору-часу.
