372
Науково-популярне медіа Live Science інформує: Місяць здається холодним та безжиттєвим, однак його температури значно варіюються залежно від сонячного освітлення. Удень поверхня Місяця може нагріватися до 121 °C, а вночі охолоджуватися до -133°C. Це різке коливання пов’язане з відсутністю атмосфери, яка могла б утримувати тепло, та тривалістю місячного дня і ночі, кожен з яких триває близько 14 земних діб.
Місячний ґрунт, реголіт, діє як ізолятор, допомагаючи поверхні утримувати тепло або холод. Під поверхнею температура змінюється менш різко. Під час місій «Аполлон-15» та «Аполлон-17» було виявлено, що на глибині 35 см температура в середньому на 40−45 Кельвінів вища, ніж на поверхні.
Особливий інтерес викликають постійно затінені регіони біля полюсів Місяця. У цих кратерах сонячне світло майже ніколи не досягає дна, створюючи умови для можливого існування замерзлої води. Такі місця можуть стати важливими для майбутніх місячних місій, оскільки лід може слугувати джерелом води для астронавтів. Наприклад, дані Lunar Reconnaissance Orbiter показали, що в деяких кратерах температура залишається стабільною на рівні близько 17 °C, що може зробити їх придатними для облаштування бази.
Утім, у деяких затінених регіонах південного полюса температура може падати до -248°C, що, ймовірно, є найнижчим показником у Сонячній системі. Це ставить завдання розробити технології, здатні витримати екстремальні умови, якщо людство планує створювати постійні бази чи розміщувати наукове обладнання на Місяці.
Науково-популярне медіа Live Science інформує: Місяць здається холодним та безжиттєвим, однак його температури значно варіюються залежно від сонячного освітлення. Удень поверхня Місяця може нагріватися до 121 °C, а вночі охолоджуватися до -133°C. Це різке коливання пов’язане з відсутністю атмосфери, яка могла б утримувати тепло, та тривалістю місячного дня і ночі, кожен з яких триває близько 14 земних діб.
Місячний ґрунт, реголіт, діє як ізолятор, допомагаючи поверхні утримувати тепло або холод. Під поверхнею температура змінюється менш різко. Під час місій «Аполлон-15» та «Аполлон-17» було виявлено, що на глибині 35 см температура в середньому на 40−45 Кельвінів вища, ніж на поверхні.
Особливий інтерес викликають постійно затінені регіони біля полюсів Місяця. У цих кратерах сонячне світло майже ніколи не досягає дна, створюючи умови для можливого існування замерзлої води. Такі місця можуть стати важливими для майбутніх місячних місій, оскільки лід може слугувати джерелом води для астронавтів. Наприклад, дані Lunar Reconnaissance Orbiter показали, що в деяких кратерах температура залишається стабільною на рівні близько 17 °C, що може зробити їх придатними для облаштування бази.
Утім, у деяких затінених регіонах південного полюса температура може падати до -248°C, що, ймовірно, є найнижчим показником у Сонячній системі. Це ставить завдання розробити технології, здатні витримати екстремальні умови, якщо людство планує створювати постійні бази чи розміщувати наукове обладнання на Місяці.
