821
Нове дослідження астрофізиків висуває припущення, що загадковий клас космічних об’єктів, відомих як «темні комети», міг відіграти важливу роль у формуванні океанів на Землі. Ці об’єкти поєднують риси як комет, так і астероїдів. Вони демонструють негравітаційні прискорення, характерні для комет, але не мають звичних для них пилових хвостів, що робить їх унікальними серед малих тіл Сонячної системи, інформує Phys.
Дослідження, опубліковане в грудні 2024 року, ідентифікувало 14 таких темних комет, розділених на дві групи. Зовнішні темні комети більші (до 1,6 км у діаметрі) і рухаються за еліптичними орбітами у зовнішніх межах Сонячної системи. Внутрішні темні комети мають менші розміри (приблизно 300 метрів) і рухаються по колових орбітах, ближче до Землі. Попри відсутність пилових хвостів, темні комети, імовірно, виділяють водяну пару під час руху.
Вчені припускають, що темні комети могли бути джерелом води для ранньої Землі. Якщо такі об’єкти дійсно містять воду, вони могли б пролити світло на походження земних океанів та еволюцію життя. Подальші спостереження за допомогою таких телескопів, як Hubble чи James Webb, допоможуть краще зрозуміти хімічний склад і поведінку цих об’єктів.
Очікується, що майбутній телескоп Vera C. Rubin Observatory, який почне роботу у 2025 році, значно розширить можливості ідентифікації темних комет завдяки своїй здатності спостерігати за нічним небом з безпрецедентною точністю. У 2031 році заплановано місію JAXA Hayabusa2 до одного з об’єктів класу внутрішніх темних комет, 1998 KY26, що надасть унікальну можливість вивчити поверхню такої комети в деталях.
Ці відкриття підкреслюють важливість дослідження малих тіл Сонячної системи для розуміння історії нашої планети та її потенційного зв’язку з іншими планетарними системами.
Нове дослідження астрофізиків висуває припущення, що загадковий клас космічних об’єктів, відомих як «темні комети», міг відіграти важливу роль у формуванні океанів на Землі. Ці об’єкти поєднують риси як комет, так і астероїдів. Вони демонструють негравітаційні прискорення, характерні для комет, але не мають звичних для них пилових хвостів, що робить їх унікальними серед малих тіл Сонячної системи, інформує Phys.
Дослідження, опубліковане в грудні 2024 року, ідентифікувало 14 таких темних комет, розділених на дві групи. Зовнішні темні комети більші (до 1,6 км у діаметрі) і рухаються за еліптичними орбітами у зовнішніх межах Сонячної системи. Внутрішні темні комети мають менші розміри (приблизно 300 метрів) і рухаються по колових орбітах, ближче до Землі. Попри відсутність пилових хвостів, темні комети, імовірно, виділяють водяну пару під час руху.
Вчені припускають, що темні комети могли бути джерелом води для ранньої Землі. Якщо такі об’єкти дійсно містять воду, вони могли б пролити світло на походження земних океанів та еволюцію життя. Подальші спостереження за допомогою таких телескопів, як Hubble чи James Webb, допоможуть краще зрозуміти хімічний склад і поведінку цих об’єктів.
Очікується, що майбутній телескоп Vera C. Rubin Observatory, який почне роботу у 2025 році, значно розширить можливості ідентифікації темних комет завдяки своїй здатності спостерігати за нічним небом з безпрецедентною точністю. У 2031 році заплановано місію JAXA Hayabusa2 до одного з об’єктів класу внутрішніх темних комет, 1998 KY26, що надасть унікальну можливість вивчити поверхню такої комети в деталях.
Ці відкриття підкреслюють важливість дослідження малих тіл Сонячної системи для розуміння історії нашої планети та її потенційного зв’язку з іншими планетарними системами.
