Україна офіційно верифікувала перебування в російському полоні 301 цивільної жінки. Реальна цифра значно більша, але рф відмовляється надавати інформацію про цивільних.
Про це повідомляє голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Вона повідомила, що вчора відбулося засідання Ради з питань прав людини, гендерної рівності та різноманіття при МЗС. Скрипник зауважила, що російська агресія призвела до жахливих масштабів насильства, в тому числі сексуального та гендерно зумовленого, жертвами якого стають й чоловіки, й жінки, і цивільні, і військові, і діти.
«Мій виступ був сфокусований на жінках, які перебувають або перебували в російському полоні, включаючи окупований Крим», – зазначила правозахисниця.
За інформацією Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України (СБУ), станом на грудень цього року ними точно верифіковано:
- щонайменше 25 цивільних жінок, незаконно позбавлених волі в період до повномасштабного вторгнення
- 276 цивільних жінок, позбавлених волі після повномасштабного вторгнення.
Скрипник наголосила, що це не остаточні цифри, і в російському полоні перебуває значно більше жінок, але підтвердити це дуже складно, тому що росія відмовляється надавати інформацію про цивільних.
«Але навіть за цими неповними даними видно, що після 24 лютого 2022 року в 11 разів більше жінок потрапили в російський полон», – додала правозазисниця.
Як зауважує правозахисниця, головне завдання – повернути всіх військовополонених та цивільних додому. Для родин цивільних основна фінансова допомога – це виплати на підставі рішення Комісії про встановлення факту позбавлення волі внаслідок агресії.
«Після останніх рішень в уряді («перезавантаження» Мінреінтеграції та створення Міністерства національної єдності) дуже важливо при визначенні повноважень міністерства чітко визначити, хто саме та як буде опікуватися в уряді цією категорію постраждалих – цивільні заручників та їхні родини, та продовжити діяльність Комісії з встановлення факту позбавлення особистої свободи, щоб рідні мали хоч якусь допомогу від держави», – підсумувала Скрипник.