Далекі поїздки — це завжди випробування, навіть якщо ти досвідчений водій. Я завжди дотримуюся кількох правил, щоб дорога не перетворилася на стрес.
Що варто знати
Знаєте, що мене здивувало? Після кількох годин їзди з однаковою швидкістю починаєш неправильно її оцінювати. Думаєш, що їдеш повільніше, ніж насправді. Це може бути дуже небезпечно, особливо коли треба зайти в поворот. Тепер я завжди дивлюся на спідометр, а не довіряю своїм відчуттям.
Ще я зрозумів, що паузи — це не просто для відпочинку, а для безпеки. Кілька хвилин розминки, кави чи навіть просто стояння на свіжому повітрі допомагають уникнути втоми й зберегти концентрацію. Раніше намагався доїхати без зупинок, але тепер точно знаю, що це погана ідея.
З обгонами теж треба бути обережним. Завжди дивлюся в дзеркала й оцінюю, як швидко їде той, хто позаду. А от з вантажівками історія окрема. Вони величезні, з ними краще тримати дистанцію й не ризикувати. Бувало, фури «мигали» поворотником, щоб показати, що можна обганяти. Це зручно, але я все одно завжди перевіряю сам — мало що.
І ще про гальмування. У нових машинах з ABS це легко, але зі старими треба вміти. Наприклад, ніколи не тисну на гальмо і зчеплення одночасно, бо це тільки подовжує гальмівний шлях. Якщо слизько, краще скидаю швидкість поступово — так точно безпечніше.
Моя філософія проста: дорога — це не гонка. Краще трохи більше часу, але спокійно й без пригод.