Вчені вивчили мумію шаблезубого тигреняти, яке жило 37 тисяч років тому

Він жив 37 тис. років тому і відрізнявся від сучасних великих кішок.

Науковці вивчили й описали мумію тритижневого дитинчати шаблезубої кішки Homotherium latidens. Це рідкісна знахідка: у вічній мерзлоті останки збереглися практично в ідеальному вигляді. Результати дослідження опубліковано в журналі Scientific Reports.

Останки дитинчати виявили 2020 року в Абийському улусі на півночі Якутії, на правому березі річки Бадяриха. Район відомий своїми покладами останків мамонтової фауни. Радіовуглецевий аналіз показав, що кошеня жило близько 37 тисяч років тому. Завдяки низьким температурам його останки збереглися практично в незайманому вигляді.

Вік дитинчати визначили за ступенем розвитку кісток і зубів. Виявилося, що кошеня померло, коли йому було лише три тижні. Причину смерті не встановлено. Останки дитинчати порівняли із сучасним тритижневим левеням Panthera leo. Зовні кошенята схожі, проте морфологічний аналіз показав сильні відмінності.

У стародавнього кошеняти була масивна шия, широкі та довгі лапи без подушечок – це допомагало стародавнім кішкам жити в умовах вкрай низьких температур. У кошеняти виявилися маленькі вуха і велика паща, що вказує на розвиток потужних іклів у дорослих особин.

Адаптації, виявлені у гомотеріїв, дають уявлення про те, як тварини виживали в умовах пізнього плейстоцену. Вчені зазначають, що подібні знахідки вкрай рідкісні, особливо в такому стані.

Вчені підкреслюють, що відкриття унікальне. Уперше в історії палеонтології вдалося встановити зовнішній вигляд вимерлого ссавця роду Homotherium за допомогою прямого спостереження – раніше будову цих тварин реконструювали виключно за скелетними залишками. Томографічний аналіз черепа мумії підтвердив її приналежність до сімейства Machairodontinae, що стало важливим кроком у вивченні еволюції шаблезубих хижаків.

«Ця знахідка є другим свідченням присутності H. latidens у пізньому плейстоцені Євразії та першою описаною знахідкою в Азії», – йдеться в дослідженні.

Зараз мумія зберігається в Академії наук Республіки Саха (Якутія), вчені продовжують її вивчати. У майбутньому планується опублікувати додаткові дані про морфологію та адаптації цього стародавнього виду.