836
Масштабна модернізація обладнання допоможе в дослідженні кварк-глюонної плазми, що існувала в перші миті після Великого вибуху.
На Великому адронному колайдері (ВАК) розпочато новий експеримент, у якому вивчатимуть зіткнення не протонів, як зазвичай, а важких іонів. У Європейській організації з ядерних досліджень ЦЕРН розкрили подробиці.
Експеримент стартував 6 листопада і триватиме близько трьох тижнів. Він має дати великий обсяг даних для багаторічної роботи фізиків, які будуть їх аналізувати, щоб спробувати зрозуміти перші миті існування Всесвіту.
Під час першого сеансу вчені спостерігали за зіткненнями іонів свинцю, що містять 208 нуклонів (82 протони й 126 нейтронів), розігнаних до 5,36 ТеВ на нуклонну пару.
Експерименту передувала масштабна модернізація обладнання. Швидкість збору даних мюонним детектором CMS збільшили з 20 до 30 гігабайтів на секунду. Чутливість детектора ATLAS поліпшили для реєстрації ультрапериферичних зіткнень, коли два важких іони проходять дуже близько один до одного, але фактично не зіштовхуються лоб в лоб.
Спеціально призначений для вимірювань важких іонів ALICE теж зазнав модернізації. Від нього фізики очікують удвічі більше інформації, ніж у минулому експерименті.
«Ми з нетерпінням чекаємо на велику вибірку даних під час цього експерименту, яка має дозволити нам провести перше пряме вимірювання температури кварк-глюонної плазми та вивчити її інші властивості з безпрецедентною точністю», – заявив представник ALICE Марко ван Леувен.
Кварк-глюонна плазма – це особливий стан речовини, з якої складався ранній Всесвіт лише через соту мільярдну частку секунди після Великого вибуху, – по суті, розплавлені в первинний бульйон протони та нейтрони. Зіткнення важких іонів на БАК – унікальна можливість вивчити матерію в найекстремальніших умовах.
