222
Дослідники вважають, що на сонячних полюсах присутнє природне явище, подобу якого можна зустріти й на Землі.
Нове дослідження показало, що на Сонці, як на Землі, спостерігаються полярні вихори, які з’являються залежно від змін у магнітному полі зірки, пише SciTechDaily.
Дослідження було проведено Національним центром атмосферних досліджень Національного наукового фонду США (NSF NCAR). Автори роботи дійшли висновку, що на Сонці також існують закручені полярні вихори. Але на відміну від атмосферних вихорів Землі, вони формуються і розвиваються за рахунок магнітних полів.
«Ніхто точно не може сказати, що саме відбувається на сонячних полюсах. Але це нове дослідження дає нам цікавий погляд на те, що ми побачимо, коли вперше зможемо поглянути на полюси Сонця», — каже старший науковий співробітник NSF NCAR Маусумі Дікпаті.
Наявність полярних вихорів на Сонці не стала несподіванкою для вчених. Як відомо, вихори розвиваються в рідинах, які оточують тіла, що обертаються, завдяки силі Коріоліса. Такі явища можна спостерігати на більшості планет Сонячної системи. Приміром, на Землі вихори обертаються високо в атмосфері навколо північного і південного полюсів. Коли ці вихори стабільні, вони утримують холодне повітря на полюсах. Коли ж вони стають слабшими, тоді холодне повітря просочується до екватора, що спричиняє похолодання в середніх широтах.
Також місія NASA «Юнона» показала захоплюючі полярні вихори на Юпітері. Полярні вихори на Сатурні, виявлені апаратом «Кассіні», мають шестикутну форму на північному полюсі і більш круглу на південному. Ці відмінності дають вченим підказки про склад і динаміку атмосфери кожної планети.
Полярні вихори також спостерігалися на Марсі, Венері, Урані, Нептуні та місяці Сатурна Титані. Але, як відомо, Сонце принципово відрізняється від планет або місяців, які мають атмосферу. Річ у тім, що плазмова «рідина», яка оточує Сонце, є магнітною.
Як такий магнетизм може впливати на появу та еволюцію вихорів на Сонці, залишається загадкою. Людство ще ніколи не відправляло місії до полюсів зірки. Фактично, наші спостереження за Сонцем обмежуються видами на поверхню Сонця, коли воно спрямоване на Землю, і дають тільки натяки на те, що може відбуватися на полюсах.
Саме тому група вчених покладалася у своєму дослідженні на комп’ютерні моделі, щоб з’ясувати, який вигляд можуть мати сонячні полярні вихори. Вони виявили, що Сонце дійсно має унікальний малюнок полярних вихорів, який розвивається в міру перебігу сонячного циклу і залежить від сили будь-якого конкретного циклу.
У симуляціях щільне кільце полярних вихорів формується приблизно на 55 градусах широти — еквіваленті полярного кола Землі. Після формування вихори прямують до полюсів у кільці, що стискається, після чого залишається тільки кілька вихорів, які безпосередньо примикають до полюсів. Вони повністю зникають у період максимальної сонячної активності.
