904
Будь-якому власнику кота відома звичка домашнього улюбленця піднятися на щось м’яке і почати розминати лапки. Цю звичку іноді називають «робити печиво» через схожість рухів з замішуванням тіста, і тепер у нас з’явилося найбільш раннє археологічне свідчення такої поведінки.
Про це археолог з Університету Північної Кароліни Шимон Гібсон розповів виданню LiveScience. Він зазначив, що незвичайну знахідку знайшли на горі Сіон на території Ізраїлю.
Він каже, що 1200 років тому в цьому місці гончар зробив глечик і залишив його сушитися на сонці. Проте цікавий котик прийшов погрітися на сонці і потупцював по м’якій і податливій поверхні посудини, чим у прямому сенсі залишив свій слід в історії.
При цьому археологи відзначають, що сліди відносно глибокі й на них видно випущені пазурі. Тобто кішка не просто сіла на глину, а й намагалася її втиснути.
Вважається, що цей глечик згодом використовувався за призначенням — у ньому зберігали воду, вино чи оливкову олію. На горі Сіон знаходили й інші предмети побуту, що говорить про те, що там колись було поселення.
Фрагмент із відбитком датують IX століттям нашої ери, що збігається з часом, коли ця територія перебувала під правлінням мусульманської династії Аббасидів (750 – 1258 роки). У ті часи кішки мали особливий статус в ісламі, а ранні джерела кажуть, що їх дуже любив навіть пророк Мухаммед.
Відмітини на кераміці в археологічних знахідках трапляються часто, але сліди того, як кішки «роблять печиво», знаходять уперше. Тепер це найдавніше задокументоване свідчення такої поведінки домашніх тварин. Фрагмент буде передано до місцевих музеїв, які вирішать, що робити з ним далі.
Вважається, що люди почали спільно жити з котами 9,5 тисяч років, коли населення Близького Сходу перейшли до землеробства і почали вирощувати зерно. Запаси їжі залучили безліч гризунів, а ті залучили пухнастих мисливців. Ймовірно, вони й тоді «робили печиво», проте поки що у нас немає тому підтверджень.
Така поведінка швидше за все пов’язана з інстинктом кошенят, які «місять» живіт матері, щоб отримати молоко. Крім того, таким чином, вони можуть залишати свій запах на поверхнях.
