Дослідники виявили неймовірні еволюційні зміни у жителів одного з високогір’їв.
Люди продовжують еволюціонувати і пристосовуватися до навколишнього світу, записи таких змін можна знайти в наших тілах, пише ScienceAlert.
Але на планеті є деякі середовища, де еволюція людей відбувається швидше, бо їхньому організму доводиться пристосовуватися до суворіших умов життя. Наприклад, альпіністи часто страждають від висотної хвороби — реакції організму на низький атмосферний тиск, що означає, що з кожним вдихом надходить дедалі менше кисню.
Попри це, на великих висотах Тибетського нагір’я, де рівень кисню досить низький, живуть і процвітають людські спільноти. За понад 10 тис. років заселення регіону, організми місцевих жителів пристосувалися до низького рівня кисню. Йдеться про недостатню доставку кисню через клітини крові до тканин організму, відому, як гіпоксія.
«Адаптація до високогірної гіпоксії захоплива, бо це сильний стрес, який має однаковий ефект на людей, а також піддається кількісній оцінці. Це чудовий приклад того, як і чому наш вид має таку кількість біологічних варіацій», — каже антропологиня з Університету Кейс Вестерн Резерв Синтія Білл.
У новому дослідженні вчена та її команда знайшли унікальні адаптації людей у тибетських громадах, які допомагають крові доставляти кисень. Вони зосередилися на маркері, який є показником еволюційної пристосованості: репродуктивний успіх. Жінки, які народжують здорових дітей, передають необхідні риси для виживання наступному поколінню.
Важливі для виживання риси найчастіше трапляються у жінок, тому вони здатні пережити стреси вагітності та пологів. Такі жінки з більшою ймовірністю народжують більше дітей. Своєю чергою, їхні діти з успадкованими рисами виживання, доживуть до зрілого віку, щоб передати унікальні здібності наступному поколінню.
Таким чином можна спостерігати природний відбір у дії. У дослідженні взяли участь 417 жінок віком від 46 до 86 років, які провели все своє життя в Непалі на висоті близько 3500 метрів.
Аналіз показав стан здоров’я цих жінок, а також їхні фізичні показники. Вчені виміряли рівень гемоглобіну в еритроцитах, який відповідає за доставку кисню до тканин. Також дослідники виміряли, скільки кисню переноситься гемоглобіном. У жінок, які мали найвищий рівень живонароджень, рівень гемоглобіну був середнім.
Але насичення гемоглобіну киснем було на високому рівні. Таким чином набуті адаптації максимізували доставку кисню до клітин і тканин, при цьому не зробили кров жінок густішою. Як відомо, густа кров може створювати додаткове навантаження на серце.
Жінки з найвищим репродуктивним успіхом також мали вищий рівень припливу крові в легені. Їхні серця мали збільшений лівий шлуночок, який відповідає за перекачування насиченої киснем крові.
Усі ці зміни збільшили швидкість транспортування і доставки кисню, що дало змогу жителям Тибетського нагір’я компенсувати низький рівень кисню в повітрі, яке вони вдихають.