973
Торговий пароплав SS Tilawa був потоплений у 1942 році двома японськими торпедами. А срібні злитки з його трюму підняли таємно десятиліття потому.
Цінний вантаж круїзного лайнера, прозваного «індійським Титаніком», було таємно піднято з дна через 75 років після того, як його потопив японський підводний човен. Про це пише The Sun.
20 листопада 1942 року пароплав SS Tilawa вирушив із Мумбаї (Індія) до Дурбана (Південна Африка) з 958 людьми на борту, включно з 732 пасажирами і чотирма артилеристами. Але був потоплений двома торпедами, випущеними японським підводним човном за 1200 км на північний схід від Сейшельських островів.
На борту судна, що затонуло на глибині понад 4500 метрів в Індійському океані, залишилося срібла на суму понад 40 мільйонів доларів. Зливки вагою майже в 60 тонн зберігалися в трюмі. Вони призначалися для Південно-Африканського союзу для карбування монет.
На кораблі було всього дев’ять рятувальних шлюпок, тож 280 людей загинули, інших врятували кораблі британського флоту HMS Birmingham і SS Carthage.
Оскільки трагедія загубилася в кошмарних новинах із фронту, тільки 2014 року увага знову звернулася до «індійського Титаніка» і його цінного вантажу.
Того ж року британська рятувальна компанія Argentum Exploration Ltd. розпочала глибоководну пошукову місію з метою знайти місце аварії та обстежити територію.
Корабель перебував на глибині майже 4500 метрів. Після затоплення він ліг на лівий борт на скелястий уступ.
Через три роки після обстеження команда «Аргентум» успішно підняла 2364 із 2391 срібних злитків, що перебували на борту. Цінний вантаж виявили в опіумному приміщенні корабля після того, як поштовий і багажний відсіки виявилися порожніми.
Потім срібло перевезли до Великої Британії, де компанія Argentum, що належить керівнику хедж-фонду Полу Маршаллу, оголосила про свої права на нього відповідно до морського права.
Однак Південна Африка спростувала ці твердження, і питання було передано до Верховного суду, який у травні постановив, що срібло вартістю 43 мільйони доларів належить Південній Африці.
Тим часом до наших днів дожили двоє пасажирів, які були на борту судна Tilawa. Щороку вони збираються на вечерю для тих, хто вижив, яку влаштовують на честь забутої трагедії.
Елвінд Джані, якому на той момент було три роки, розповів про трагедію в інтерв’ю для програми Witness History на BBC.
«Моя мати несла мене і прив’язала ззаду шаллю, щоб руки були вільні, а потім повільно спустилася мотузкою в рятувальну шлюпку», — сказав він, у кожній шлюпці вміщалося по 20 осіб, також їм передали трохи печива і води.
Ще одна пасажирка, Тедж Пракаш Мангат, якій на той момент було дев’ять років, розповіла, що вона відчула, як вода піднімається біля її ніг, перш ніж її батько встиг відвести її в безпечне місце на рятувальному плоту.
Замість того щоб залишитися в безпеці зі своєю дочкою, батько Мангат повернувся на пошуки її братів і пообіцяв скоро повернутися.
У цей момент друга торпеда влучила в SS Tilawa.
«Я побачила, що люди кричать і плачуть, і подивилася на корабель. Я чекала свого батька. Був повний місяць, коли ми почули гучний вибух. Це була друга торпеда. Я побачила чорний дим, і корабель затонув», — батько Мангат врятувався, вчепившись за борт шлюпки, а її брати загинули.
