235
Офіс Генерального прокурора спільно з Національною поліцією України передав Національному музею історії України скарб із трьох срібних римських злитків, які врятували від нелегального продажу та повернули державі, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на офіційній сторінці музею у Facebook.
Скарб знайшли на території Хустського району Закарпаття. Місцевий житель намагався продати один зі злитків в інтернеті. Це виявив співробітник музею, який повідомив про злочин правоохоронцям.
За цим фактом Закарпатська обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження, залучивши до розслідування обласне управління Нацполіції та оперативні підрозділи.
Враховуючи особливу культурну цінність скарбу, хід розслідування взяв на контроль Офіс Генерального прокурора.
Правоохоронці упередили спробу продажу срібного злитка, а під час обшуку вдома у продавця виявили ще два аналогічні предмети. Експертиза фахівців Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та Національного музею історії України підтвердила унікальність артефактів.
Кожен зі злитків виготовлений з майже чистого срібла, важить по 342 г і містить відбитки монети римського імператора Костянтина Великого (272–337). На злитки нанесено відбитки штемпелів, якими карбували золотий солід – монету, що випускали з 310 по 313 рік у місті Августа Треверорум (нині – Трір у Німеччині) на честь перемоги над франками. Злитки були перемотані тонкою срібною стрічкою, нині втраченою.
Такі римські срібні злитки у формі бичачої шкіри або подвійної сокири-лабріса відомі з кінця 3 – початку 4 ст. У той час виникає традиція донату – імператорського дарунку військовим і службовцям. Найчастіше донати виплачували з нагоди інавгурації імператора, тобто його вступу на престол. Також донати дарували на честь святкування перемоги (тріумфу), призначення співправителя, повноліття спадкоємця, з нагоди збереження вірності війська під час заколоту і за заповітом.
Генеральний прокурор Андрій Костін зауважив:
«Експерти оцінюють вартість злитків приблизно у 3,5 млн грн. Але унікальними їх робить не вартість, а те, що у Європі до сьогодні знайдено лише декілька схожих злитків. Йдеться не лише про Римську імперію, а й про нашу землю і спільну європейську історію. З України століттями вивозили найцінніші археологічні знахідки, витвори мистецтва та інші цінності, за рахунок яких формувався образ так званої «великої і давньої російської культури». Нині держава-агресор намагається знищити нас і нашу культуру. Також є випадки продажу культурних цінностей через інтернет, як могло трапитися з цими злитками. Є варварська «археологія», спроби вивезення цінностей за кордон, випадки розорення та забудови курганів та археологічних пам’яток. І все це вчиняють наші з вами співгромадяни. Для мене їх злочини в сфері культурної спадщини є такими ж ганебними, як спалення машин наших військових і торгівля наркотиками, як шахрайство і розкрадання грошей на постачанні армії. Вдячний всім, хто допомагає викривати такі злочини і зберегти українське культурне надбання для майбутніх поколінь. Ваша пильність і небайдужість є важливим внеском у нашу спільну Перемогу. І не лише над росією, а й добра над злом».
Т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв подякував усім, хто долучився до повернення артефактів. Він закликав бути активними в тому, щоб будь-які пошуки та виявлення культурних цінностей не залишалися без уваги держави.
Генеральний директор Національного музею історії України, доктор історичних наук Федір Андрощук зазначив, що за роки повномасштабної війни стало традицією те, що Генеральна прокуратура і Нацполіція щонайменше раз на рік представляють громадськості результати боротьби з незаконним обігом старожитностей.
«За ініціативи музею відкрито близько 70 кримінальних проваджень, за якими йдуть слідчі дії, – йдеться про близько 9 тисяч археологічних предметів загалом. І вже є щонайменше 10 випадків, коли артефакти повертали у власність держави. Ця війна йде за ідентичність, і культура, археологічна спадщина – складові цієї ідентичності, які ми намагаємося зберігати».
Під час презентації подяку від Національного музею історії України отримав керівник Закарпатської обласної прокуратури Анатолій Ковальчук. Він швидко зреагував на звернення щодо срібних римських злитків і доклав багато зусиль для їх повернення.
Нині з врятованими злитками працюють дослідники, артефакти ще не експонують у музеї.
