Найбільш ранні сліди життя на Землі віком 3,9 млрд років: учені знову щось переплутали

Історія Землі налічує понад 4,5 мільярда років, але життя на планеті з’явилося значно пізніше. Утім, ми досі не знаємо коли саме це сталося. У новому дослідженні вчені повторно вивчили ізотопний склад вуглецю в залізних утвореннях і не змогли підтвердити попередні висновки, пише PHYS.org.

Раніше ізотопний склад вуглецю в залізних утвореннях із комплексу Саглек-Хеброн у Нунатсіавуті розглядався як доказ найбільш ранніх слідів життя на Землі. Однак нове дослідження команди з Університетів Оттави й Карлтона, а також Університетського коледжу Лондона припускає зовсім протилежне.

 

Робота вчених вказує на те, що петрографічні, геохімічні та спектроскопічні особливості графіту (кристалічна форма вуглецю), виявленого в хімічних осадових породах комплексу, насправді є «абіотичними». Простими словами, вони є неживими фізичними та хімічними аспектами навколишнього середовища і позбавлені життя.

Автори дослідження вважають, що їхнє нове відкриття, по суті, розширює наше розуміння того, як рання біомаса трансформувалася на планеті, спираючись на взаємодію між небіологічними процесами та залишками стародавнього життя. Автори дослідження також визнають, що саме вивчення графітових матеріалів є ключем до розшифровки вуглецевого колообігу на ранній Землі. Вчені також вважають, що їхня робота матиме вирішальне значення для пошуку стародавнього життя на планеті, а можливо, і за її межами.

Під час дослідження команда повторно вивчила сигнатури в раніше вивчених породах. За словами співавтора дослідження, доцента кафедри про Землю і навколишнє середовище в Університеті Оттави Джонатана О’Нілі, результати їхньої роботи вказують на те, що графіт може походити з рідких речовин, які містять вуглець, водень і кисень. Ймовірно, вони також виникли через розпад стародавніх органічних матеріалів.

О’Ніл зазначає, що графітовий вуглець зі зразків хімічних осадових порід був вивчений у трьох зразках осадових порід, яким майже 3,9 мільярда років. Команда провела спектроскопічний аналіз графітового вуглецю і виявила, що він утворився при температурі понад 500 градусів за Цельсієм з метаморфічних рідин, а зовсім не внаслідок процесів, пов’язаних з діяльністю бактерій.

Таким чином учені виявили, що графіт у породах насправді міг утворитися без органічного життя. Ймовірно, це сталося в процесі вилучення вуглецю.