271
Біля узбережжя Нью-Касла рибалки впіймали незвичайного ракоподібного – омара кольору цукрової вати. пише Успіх in UA.
Його забарвлення зумовлене генетичною мутацією, яка є вкрай рідкісною у природі.
“Зазвичай омари мають кілька прошарків астаксантину – каротиноїдного пігменту. Вони мають вигляд смуг червоного, жовтого та синього кольорів.Завдяки накладенню барв одна на одну, омари мають плямистий візерунок з помаранчевих, червоних, синіх, рожевих, фіолетових, жовтих і коричневих відтінків, які формують їхній камуфляж”, – розповів акваріуміст Морського наукового центру Сем Рутка.
Трапляється так, що ці пігменти або не виражені зовсім, або виражені занадто. Саме завдяки йому омари набувають різного забарвлення. Зокрема відомо, що вони можуть бути:
- різних відтінків блакитного – у природі омари такого кольору трапляються приблизно раз на 2 мільйони особин;
- червоного кольору – один на 10 мільйонів;
- різнокольорові – один на 50 мільйонів;
- вкрай рідкісними є альбіноси та омари кольору цукрової вати (сині) – один на 100 мільйонів.
Сем Рутка зауважив, що ці статистичні дані підрахували за кількістю способів вираження цих генів у природі, а не за тим, скільки таких особин живе у природі.
Вчені стверджують, окрім кольору, виловлений омар нічим не відрізняється від інших, повідомляє life.pravda.
“Кольорові” лобстери є природними варіаціями і, як доводить сучасна наука, абсолютно не пов’язані з навколишнім середовищем або дієтою. Схоже, вони рівномірно розподілені по всьому їхньому рідному ареалу”, – сказав Рутка.
Акваріуміст також пояснив, що результати деяких досліджень вказують на те, що інтенсивність кольору тварин, які вже мають генетичні мутації, може залежати від їжі, яку вони споживають.
У Морському центрі зараз проживають омари кількох різних кольорів. Їх можуть оглянути відвідувачі. Також їх утримують з ціллю подальшого вивчення.
Синій сам по собі є рідкісним у природі частково тому, що цього кольору або його пігменту не існує, додають фахівці.
Організми, які мають таке забарвлення, поглинають мало енергії, відбиваючи синє світло. Через те, що проникнення молекул, які вбиратимуть це світло, є складним процесом, синій колір є менш поширеним за інші.
