В Ужгороді досліджують усипальницю угорських магнатів

05.08.2024   11:30    45

Археологічні розкопки тривають у церкві Святого Юрія в Ужгородському замку, пише Успіх in UA.

До робіт традиційно залучені першокурсники історичного факультету УжНУ, для яких розкопки є археологічною літньою практикою. На волонтерських засадах долучаються студенти старших курсів та вихованці гуртка «Школа юного археолога» під керівництвом Олександра Дзембаса.

Вивчати залишки старовинної церкви в Ужгородському замку почали у 2018 році. З 2020 року розкопки були на паузі, відновити їх вдалося торік, повідомляє transkarpatia.net.

Нові артефакти з розкопок церкви Св.Юрія передали краєзнавчому музею
Як розповів у коментарі Varosh керівник археологічної експедиції, кандидат історичних наук, доцент УжНУ Володимир Мойжес цьогоріч після підготовчих робіт у боковій наві досліджують крипту, де, як вважається, ховали і, відповідно, є усипальниці представників родини Другетів.

«Зараз ми розчищаємо завали склепіння крипти, яка, за історичними джерелами, була пограбована у 18 столітті. Хочемо дослідити площу, структуру, і можливо на дні все ж таки знайдемо щось, що пов’язано з Другетами», – сказав Володимир Мойжес.

Останні новини:  Археологи розкрили 3000-річну таємницю створення Всесвіту та монстрів після розшифровки найдавнішої карти світу

За його словами, під час робіт виявилося, що, хоч що у боковій наві крипт не було, там також є декілька поховань 18 століття і деякі з них є збереженими. Виявлений матеріал – аналогічний попереднім дослідженням, однак є дещо пізнішим і датується часовим проміжком у діапазоні 16-17 століття. Утім це закономірно, адже нава була прибудована дещо пізніше, розповів Володимир Мойжес.

Останні новини:  Стало відомо, чому коти ненавидять закриті двері: розбиралися науковці

У ході розкопок під фундаментом центральної нави також було знайдено збережене поховання з раннім інвентарем, верхню межу якого археологи визначають 13 століттям.

Тож, за словами керівника експедиції, мур, який вважається найдавнішою частиною, насправді таким не є:




«Ще до того щось було: поховання є, а над ним – фундамент, отже, треба шукати більш ранні стіни церкви. Можливо, вона була розібрана повністю до основи, але те, що храм функціонував у 13 столітті – однозначно».

Останні новини:  Україна має бути готовою до сильних землетрусів, — сейсмолог

Під час експедиції наразі знайшли близько 15 монет, значну кількість релігійних медальйонів та вервиць, ґудзики, пряжки, завушниці та деталі одягу. Серед знахідок – і єзуїтський медальйон із зображенням Ігнатія Лайоли та Франциска Ксав’єра.

Також під час розкопок виявили низку інвентарних поховань.

«Це коли в могилі знаходиться предмет. Наприклад, було поховання, де біля голови, біля скроні лежала миска, тепер треба зрозуміти, чому саме миска використовувалася в похованні», – пояснив Володимир Мойжес.