1185
Для багатьох акторів повне перевтілення у чудовисько означає години нерухомого сидіння в кріслі гримера. Але для Джареда Лето на зйомках науково-фантастичного фільму «Masters of the Universe» усе працювало майже як суперсила: у страхітливого Скелетора його перетворювали приблизно за 15 хвилин. Про те, як це стало можливим, розповів майстер спецгриму Баррі Гауер у розмові з виданням Space Astronomy.
Що відомо коротко
- Еммі-нагороджений гример Баррі Гауер створював образи Векни зі «Stranger Things», Короля Ночі з «Гри престолів» та мутантів із «The Last of Us».
- Для «Masters of the Universe» його команда відповідала за Скелетора Джареда Лето, його поплічників і компаньйонів Гімена, включно з такими персонажами, як Spikor, Moss Man, Goat Man і Trap Jaw.
- Режисер Тревіс Найт прагнув зробити світ фільму «ультра-яскравим» і схожим на «живі» екшн-фігурки, поєднуючи практичні ефекти й комп’ютерну графіку.
- Образ Скелетора поєднує практичний м’язовий костюм і <strongцифрову анімацію черепа замість класичної маски.
- Завдяки легким матеріалам і продуманому дизайну команда змогла вдягати Лето в повний костюм лише за 15 хвилин замість звичних 7–8 годин гриму.
Як зробити живу «іграшку» з людини
Режисер Тревіс Найт виріс на мультсеріалі про Гімена та колекції іграшок «Masters of the Universe». Для нього персонажі нового фільму мали виглядати так, ніби зійшли з полиці з фігурками, але при цьому були живими людьми. Тобто не просто герої у костюмах, а «людські аналоги» екшн-фігурок — великі, яскраві, з перебільшеною мускулатурою, але візуально правдоподібні.
Щоб досягти цього ефекту, команда Гауера мала вирішити, де краще використати практичні ефекти, а де — чисту комп’ютерну графіку або їхній гібрид. На відміну від багатьох сучасних блокбастерів, де актори годинами грають перед зеленим екраном, тут режисер, завдяки досвіду роботи в Laika Studios, наполягав на максимальній «ручній» роботі: реальні костюми, реальний грим, реальні текстури.
Чому Скелетор отримав справжній череп, а не маску
На ранньому етапі обговорювалися різні варіанти образу головного лиходія. Спочатку Скелетору планували зробити декоративну золоту маску у формі черепа й деформований грим під нею. Та зрештою Найт ухвалив рішення: Скелетор має бути «справжнім» — з черепом замість обличчя та синім м’язистим тілом, як у класичному варіанті.
Це стало ідеальним прикладом поєднання практичного костюма й цифрової магії. Для тіла Джареда Лето створили м’язовий костюм, а голову перетворили на цифровий череп, анімований за допомогою комп’ютерної графіки. Скульптори спершу зняли цифровий скан голови Лето, зменшили та переробили його в детальний череп за концепт-артом, а потім знову оцифрували цей макет і передали файл відділу візуальних ефектів для анімації.
У результаті в кадрі глядач бачить «живе» чудовисько, де тіло актора працює по-справжньому, а обличчя — це точний цифровий «череп-маска», який може говорити, виражати емоції й органічно взаємодіяти зі світом фільму.
Як побудували синій м’язовий костюм Скелетора
Щоб синій Скелетор виглядав потужно, але не карикатурно, команда Гауера створила складний м’язовий костюм з пінного латексу для верхньої та нижньої частини тіла. Вони взяли реальну мускулатуру Джареда Лето як основу, перебільшили її, додали нові групи м’язів і рельєф, але при цьому зберегли анатомічну правдоподібність.
Спершу фахівці тестували силікон — популярний матеріал у сучасному протезному гримі, бо він дає красиву напівпрозору фактуру, схожу на живу шкіру. Однак силікон дуже щільний, непористий і важкий. У такому костюмі актор буквально носив би на собі «броню» з кілограмів гуми, що сильно обмежувало б рухи й виснажувало протягом дня зйомок.
Час ішов, команда провела чимало дослідів з матеріалами, але дедлайни наближалися. Тож вони повернулися до пінного латексу — легшого й більш «дихаючого» матеріалу. Кінцевий комплект включав пінолатексний костюм, силіконові «кістляві» рукавички, комір із пінного латексу та каптур, зроблений костюмерним відділом.
Як перетворення скоротили до 15 хвилин
Найвражаючіша частина історії — швидкість, з якою Джареда Лето вбирали в цей складний костюм. Зазвичай, коли протези й грим наносять на все тіло, актор проводить у гримерному кріслі 7–8 годин щодня. Це норма для подібних проєктів.
Щоб уникнути такого марафону, команда Гауера спроєктувала костюм як максимально автономний «панцир», який можна швидко вдягти, а не клеїти шар за шаром на шкіру. Лише окремі елементи іноді потребували додаткового приклеювання. Завдяки цьому підхід до роботи став більше схожим на швидку «броню для героя», ніж на повну операцію з протезним гримом.
Гауер згадує, як вони вперше приміряли костюм на Лето в готелі біля лондонського аеропорту. Актор саме зійшов з літака, у команди було дуже мало часу до початку зйомок — і всі боялися, що доведеться робити безліч правок. Але все минуло майже ідеально: лише кілька невеликих корекцій, після чого щоденне «перетворення» Скелетора вдалося скоротити до приблизно 15 хвилин.
Сам Лето, за словами Гауера, був веселим, дотепним і надзвичайно приємним у роботі. На майданчику він випромінював харизму — не лише як персонаж, а й як людина, що щодня заходила в гримерку, щоб пережити чергове швидке «перевтілення» у лиходія.
Чому це важливо для сучасного кінофантастики
Такий підхід показує, як сучасні фантастичні фільми можуть поєднувати стару школу практичних ефектів і потужність цифрової графіки. Повністю комп’ютерні істоти іноді виглядають надто «гладко» й відірвано від реальності, тоді як живий актор у реальному костюмі додає маси, ваги та присутності в кадрі.
Скелетор Лето в «Masters of the Universe» — це приклад того, як можна створити «ідеальну іграшку» у реальному світі: актор рухається в легкому, але деталізованому костюмі, а цифрові ефекти завершують образ там, де фізичні матеріали вже безсилі. Така синергія робить фантастичний світ яскравішим і переконливішим, не змушуючи акторів годинами страждати в гримі.
FAQ
Це здебільшого практичний грим чи комп’ютерна графіка?
Образ Скелетора — це гібрид. Тіло Джареда Лето приховане під детальним пінолатексним м’язовим костюмом і протезами, а його череп-обличчя створений та анімований цифровими художниками на основі скульптури й 3D-скану голови актора.
Чому відмовилися від повного силіконового костюма?
Силікон дає дуже реалістичну фактуру, але він важкий і майже не «дихає». Для актора це означало б постійний дискомфорт і обмеження рухів. Пінний латекс легший, гнучкіший і краще підходить для тривалих знімальних змін.
Наскільки незвичайно мати всього 15 хвилин на таке перевтілення?
Для повного тілового протезного гриму це майже неймовірно. Зазвичай подібні роботи займають годинами щодня. Тут завдяки модульному дизайну костюма та мінімальному клейовому гриму вдалося скоротити процес до часу, співмірного зі швидким переодяганням.
Чи впливає такий костюм на акторську гру?
Так, але переважно позитивно. Фізичний костюм дає актору відчуття ваги й сили персонажа, допомагає «увійти в роль». А цифрова частина — анімований череп — лише підсилює ефект, не заважаючи Лето рухатися та взаємодіяти з партнерами по сцені.
Коли монстри в кіно стають не просто купою полігонів, а результатом тонкого балансу між гумою, латексом і цифровою магією, вони раптом починають здаватися реальними. Історія Скелетора Джареда Лето нагадує: майбутнє кінофантастики, ймовірно, лежить не в повній відмові від старих технологій, а в умінні з’єднати їх із новими так, щоб глядач вірив у кожен м’яз, кожну кістку й кожну тінь на екрані.
Як Джаред Лето перетворився на Скелетора всього за 15 хвилин з’явилася спочатку на Цікавості.
