Уявіть собі гігантський каньйон на Марсі, над яким одразу тридцять пилових “диявольчиків” танцюють у повітрі, наче крихітні торнадо. Саме таку картину зафіксував орбітальний апарат Європейського космічного агентства Mars Express, а зображення цієї ділянки Mamers Valles опублікувало видання Space Astronomy.

Що відомо коротко
- На одному знімку марсіанських долин Mamers Valles виявлено 30 пилових диявольчиків, схованих у тріщинах і западинах рельєфу.
- Зображення отримав апарат Mars Express, який обертається навколо Марса та спостерігає за його поверхнею.
- Система долин Mamers Valles розтягується майже на 1000 км і з’єднує південні височини Марса з північними низинами.
- Марсіанські пилові дияволи можуть сягати майже 8 км заввишки та рухатися зі швидкістю до близько 45 м/с.
- Диявольчики допомагають ученим “намалювати” невидимий вітер Марса та краще зрозуміти його клімат і минуле.
Пилові дияволи як видимий слід невидимого вітру
Пиловий диявол — це ніби невелике торнадо, яке народжується з теплого повітря, що піднімається вгору і починає закручуватися. На Землі ми іноді бачимо такі стовпчики пилу над гарячим асфальтом чи пустелею. На Марсі працює той самий принцип, але масштаби зовсім інші.
Атмосфера Марса набагато розрідженіша, проте поверхня вкрита дрібним пилом. Коли вітер підхоплює цей пил, виходить своєрідний “маркер” повітряних потоків. Дияволи стають видимим підписом невидимого вітру — як дим, що раптом робить чітко помітним потік повітря з димоходу.
Саме тому вчені так полюють на ці явища на фотографіях: за формою, напрямком і швидкістю руху стовпів пилу можна відновити картину вітрів у конкретному районі Марса.
Що показав знімок Mamers Valles
Mamers Valles — це величезна система долин у північній півкулі Марса, яка простягається майже на 600 миль (1000 км). Її можна уявити як гігантський тріснутий шрам у корі планети, що з’єднує стародавні південні височини з нижчими північними рівнинами.
На новому зображенні ESA окремі пилові дияволи видно як маленькі жовтуваті точки з рожевуватими слідовими тінями позаду. У спеціальній версії картинки фахівці навіть позначили кожного з 30 диявольчиків, щоб глядачам було легше їх відшукати.
Це не перший раз, коли апарати фіксують такі явища. Ровери й орбітальні апарати вже багаторазово спостерігали пилові вихори на Марсі. В одній з місій, наприклад, вдалося відстежити близько 1000 таких вихорів, що мчали поверхнею планети. А марсохід NASA Perseverance навіть зафіксував момент, коли два пилові дияволи злилися в один більший, і записав характерне “потріскування” цього явища.
Марсіанські диявольчики значно більші за земні: вони можуть підніматися майже на 5 миль (8 км) у висоту і мчати зі швидкістю приблизно 45 метрів за секунду. Це більше схоже на рухомі пилові вежі, ніж на маленькі стовпчики, до яких ми звикли на Землі.
Чому ці вихори такі важливі для науки
Марс здається спокійним і “мертвим”, але пилові дияволи показують, що його атмосфера постійно рухається. Для дослідників вони — як безкоштовні зондажні кулі: за ними можна відстежувати напрям, силу й характер вітрів у різних регіонах планети.
Ці дані важливі для планування майбутніх місій. Інженерам потрібно знати, звідки дме вітер, як він змінюється протягом дня та сезону, які пилові навантаження можуть очікувати лендера чи ровера. Це впливає на конструкцію апаратів, розміщення сонячних батарей, навіть на маршрути їх руху.
Є й глибший науковий інтерес. Рух пилу і вітрів допомагає зрозуміти загальний клімат Марса, а отже — і те, як змінювалася планета протягом мільярдів років. Такі знання можуть підказати, де шукати сліди минулої води, які процеси формували давні рельєфи та чому Марс став таким сухим.
Стародавні льодовики та вода, схована під уламками
Область Mamers Valles цікава не лише диявольчиками. За даними ESA, ця місцевість має вік близько 3,8 мільярда років, а навколо долин розкидані залишки колишніх льодовиків. Сьогодні вони вкриті уламками порід і пилом, але під цим “ковдром” досі може зберігатися водяний лід.
Для майбутніх місій це майже ідеальна ціль: лід — це і вода для астронавтів, і можливе джерело кисню та палива. До того ж такі льодовики зберігають у собі історію клімату планети, подібно до того, як земні льодові керни розповідають про минуле нашої атмосфери.
Коли саме з’явиться місія, здатна дослідити ці льодовики зблизька, поки невідомо. Автори припускають, що це може залежати, зокрема, від успіху програми NASA Artemis, яка має повернути людей на Місяць і прокласти шлях до пілотованих польотів на Марс.
FAQ
Ці 30 пилових диявольчиків — щось унікальне чи так буває часто?
Пилові дияволи на Марсі трапляються регулярно, але рідко коли на одному якісному знімку вдається одразу ідентифікувати таку велику кількість — тридцять штук. Це робить зображення Mamers Valles особливо цінним для аналізу місцевих вітрових умов.
Чи становлять пилові дияволи небезпеку для марсіанських апаратів?
Вони можуть піднімати та переносити пил, що впливає на сонячні панелі й рухомі частини апаратів, але за наявними даними це не катастрофічне явище. Ба більше, іноді вихори навіть “змітають” пил із панелей, покращуючи їхню роботу. Однак інженерам доводиться враховувати їх у проєктуванні.
Чому ми бачимо пилових диявольчиків на Марсі краще, ніж на Землі?
По-перше, поверхня Марса вкрита дуже дрібним пилом, який легко підхоплюється вітром і створює контрастні сліди. По-друге, орбітальні апарати систематично фотографують одні й ті самі райони в хорошій роздільній здатності, що дає змогу помічати такі явища, в тому числі й у віддалених регіонах.
Як пилові дияволи пов’язані з пошуком води на Марсі?
Сам по собі вихор не несе воду, але він показує, як рухається атмосфера та як переноситься пил по планеті. Це допомагає будувати кліматичні моделі й краще розуміти, де могли зберегтися лід чи сліди давніх водних потоків, зокрема в районах на кшталт Mamers Valles з укритими уламками льодовиками.
Тридцять пилових диявольчиків, схованих у тіні марсіанських долин, перетворюють “мертву” червону пустелю на динамічний живий пейзаж атмосфери — і нагадують, що навіть у найздавалося б спокійних світах ховається рух, історія й потенційне майбутнє людських подорожей.
Марсіанські долини приховали одразу 30 пилових диявольчиків з’явилася спочатку на Цікавості.

1270