1560
Homo erectus використовував вогонь на 700 000 років раніше, ніж вважалось: нові докази з печери в ПАР
Одне з найважливіших відкриттів в еволюції людини — використання вогню — щойно отримало нову хронологію. Міжнародна команда вчених під керівництвом Національного музею природничих наук Іспанії (MNCN-CSIC) і Університету Торонто виявила сліди навмисного використання вогню у печері Вондерверк (Південна Африка), що датуються 1,79 мільйона років тому — на 700 000–800 000 років раніше, ніж вважалося попередньо. Інструментом виявлення стала нова люмінесцентна техніка аналізу кісток.
Що відомо коротко
Дослідження: Марія Долорес Марін-Монфорт (провідний автор, MNCN-CSIC, Мадрид), C. L. Shaw, F. Natalio, L. Grossman, P. Andrews, J. Campos, Y. Fernández-Jalво та ін.; PLOS ONE, том 21(6), e0347480, червень 2026 р., DOI: 10.1371/journal.pone.0347480. Нові свідчення використання вогню у двох ранньоплейстоценових шарах печери Вондерверк (Стратум 10 і 11), що відсувають найдавніші документально підтверджені сліди антропогенного вогню до ~1,79 мільйона років тому. Застосовано новий неруйнівний люмінесцентний протокол, верифікований ІЧ-спектроскопією (FTIR).
Вондерверк: печера, що вже змінювала хронологію вогню
Печера Вондерверк — масивна карстова порожнина біля краю пустелі Калахарі в Північно-Капській провінції ПАР — давно стала одним із найважливіших палеоантропологічних об’єктів світу. У 2012 р. мікростратиграфічний аналіз її відкладень відсунув найстаріші документально підтверджені свідчення контрольованого використання вогню з 700 000 до 1 мільйона років тому — результат, що вже тоді шокував спільноту. Нове дослідження знову переписує цю хронологію — тепер вглиб ще на 700–800 тисяч років. Про те, що неандертальці і кроманьйонці «приручили» вогонь різними способами і чому навіть ці більш пізні деталі досі дискутуються, ми вже писали на cikavosti.com.
Сова як несвідомий «свідок»: що таке пелети і чому їх кістки горіли
Ключовим джерелом доказів стали кістки дрібних ссавців — але не принесені туди гомінінами як їжа, а значно цікавіші: залишки совиних пелет. Як зазначає Science Media Centre, пелети — це нерозтравлені рештки здобичі нічних хижих птахів: кістки, шерсть і шкіра, що повертаються назовні з травного тракту у вигляді щільних клубочків. Протягом тисячоліть вони накопичувались у глибоких частинах печери Вондерверк шарами. Дослідники відібрали 161 скам’янілу кістку із двох шарів раннього плейстоцену — Стратуму 10 (молодшого) і Стратуму 11 (найстаршого, датованого 1,79–1,07 млн р. тому) на глибині 30 метрів усередині печери.
Те, що ці кістки показали ознаки теплового впливу, є принциповим: на такій глибині природний пожежа або занесений вітром попіл фізично неможливий. Якщо кістки обгоріли — значить, вогонь туди хтось приніс.
Нова техніка: кістки, що «світяться» по-різному
Як зазначає Science Media Centre, центральним внеском дослідження є розробка нового люмінесцентного протоколу аналізу кісток. Коли кістку опромінюють потужним синім світлом, вона відповідає власним випромінюванням — і обгоріла кістка світиться інакше, ніж необгоріла: тепло суттєво змінює кристалічну структуру мінералів, що входять до складу кісткової тканини.
Метод є швидким і неруйнівним — і це принципово: стародавні скам’янілості не можна вільно пошкоджувати задля аналізу. Дослідники перевірили його на сучасних кістках, нагрітих за контрольованих умов, і на бронзовіковому матеріалі з іспанського розкопу — і результати збіглися з даними ІЧ-спектроскопії (FTIR), усталеного методу виявлення теплового впливу. «Один із найгірших «ворогів» кістки — це тепло, яке суттєво змінює її склад. Ці зміни відображаються в тому, як кістки реагують на потужне синє світло: обгоріли кістки світяться інакше, ніж необгоріли», — пояснює Марін-Монфорт.
Результати: у найстаршому шарі горіло все
Як зазначає Archaeology News Online, аналіз показав переконливі ознаки горіння у обох шарах. Але особливо промовистим є результат для Стратуму 11 — найстаршого: кожна біла та сіра кістка з цього шару, що була протестована, виявила ознаки теплового впливу. Незалежно від того, який метод застосовувався — люмінесценція чи FTIR, — результат був той самий.
Крім того, розташування обгорілого матеріалу є показовим: локалізовані скупчення у конкретних частинах печери, що повторюються в різних шарах, вказують на системну, повторювану активність — а не на випадкову аномалію. Поруч знаходились знаряддя праці та інші тваринні рештки. Присутність Homo erectus підтверджується і кам’яними інструментами. Про те, де знаходиться найдавніша колиска людства і як вчені визначають ці місця, ми вже писали на cikavosti.com.
Не «розпалили», а «принесли»: вогонь на факелах
Як зазначає Interesting Engineering, дослідники не стверджують, що Homo erectus розпалював вогонь у печері — принаймні, прямих доказів цього немає. Натомість найімовірнішим поясненням є те, що вогонь приносили ззовні: найімовірніше, на факелах або за допомогою тліючих гілок. Це — вже не пасивне «підбирання» природного вогнища, а активне управління вогнем: здатність підтримувати його, переносити і зберігати.
«До цієї статті жодного вогню, пов’язаного з людською діяльністю такої давнини, знайдено не було», — підкреслює Science Media Centre. Це означає не просто нову дату, а принципово нову картину: майже 2 мільйони років тому представники нашого роду вже свідомо поводились з вогнем — транспортували його і систематично використовували всередині постійного укриття. Про одну з найдавніших артефактних загадок часів палеоліту, що теж розкрила несподівано розвинену поведінку стародавніх людей, ми вже розповідали на cikavosti.com.
Чому важливо
Вогонь — один із «перемикачів» еволюції людини. Він уможливив приготування їжі (що підвищило засвоєння калорій і дозволило мозку рости), захист від хижаків, тепло в холодні ночі і соціальну згуртованість навколо вогнища. Якщо Homo erectus використовував вогонь вже 1,79 мільйона років тому — це суттєво змінює картину еволюційного розвитку: збільшення мозку, міграція з Африки і розвиток соціальних структур могли бути тісніше пов’язані з вогнем, ніж вважалось.
«Це дослідження становить великий інтерес для світової праісторії, оскільки торкається однієї з найважливіших тем для людства: вогню», — підкреслює Марін-Монфорт.
Цікаві факти
Совині пелети як джерело палеонтологічних доказів — стандартний, але недооцінений метод у науці. Сови охоплюють величезну кількість дрібних ссавців, а пелети акуратно фіксують фауну місцевості. Десятки кісток у кожній пелеті рівномірно накопичуються шарами і дають дослідникам «знімок» екосистеми в часі з точністю, яку важко отримати іншими методами.
Люмінесцентна техніка використовує принцип фотолюмінесценції: обгоріла кістка, стимульована синім світлом, випромінює фотони іншої довжини хвилі, ніж необгоріла — через зміни в кристалічній структурі гідроксіапатиту (основного мінерального компоненту кістки). Це перший раз, коли ця техніка застосована для датування найстаріших відомих антропогенних вогнів.
Печера Вондерверк — унікальний об’єкт: на відміну від більшості ранньоплейстоценових стоянок, які є відкритими, вона є глибокою карстовою печерою. Це виключає природне вогнище або лісову пожежу як джерело попелу і обгорілих кісток: на 30-метровій глибині природний вогонь фізично неможливий.
Якщо Homo erectus вже 1,79 млн р. тому систематично використовував вогонь для приготування їжі, це могло прискорити збільшення мозку значно раніше, ніж вважалось. Приготована їжа значно легше засвоюється і дає більше калорій — за гіпотезою Річарда Рангема, саме вогонь і приготування їжі стали головними драйверами росту мозку у людини.
У тих самих шарах Стратуму 10 і 11 знаходяться також ашельські кам’яні знаряддя — великі оббиті ручні рубила, характерні для Homo erectus. Поєднання знарядь і обгорілих кісток у тому ж шарі — найпереконливіша комбінація доказів навмисного використання вогнів саме цим видом.
FAQ
Що таке Homo erectus і чому він пов’язаний із вогнем? Homo erectus («людина пряма») — вимерлий вид роду Homo, що існував від ~2 до 0,1 млн р. тому. Він став першим предком людини, що залишив Африку і поширився по Євразії. Класично вважалось, що він був першим видом, що систематично використовував вогонь — але точна дата цього до сьогодні залишалась дискусійною.
Чому раніше вважалась дата 1 мільйон років? Те ж саме місце — Вондерверк — у 2012 р. дало перші переконливі докази у вигляді мікроскопічних залишків попелу рослин і обвуглених кісток у шарі глибиною ~10 м. Ці докази були прийняті спільнотою через їхній «внутрішньопечерний» характер, що виключав природні пожежі. Нова знахідка — ще глибша у тій самій печері — відсуває цю дату ще далі.
Чому датування 1,79 млн р. є надійним? Стратиграфічне положення (Стратум 11) і палеомагнітне датування шарів перевірялися незалежно. Вік ~1,79–1,07 млн р. для Стратуму 11 добре узгоджується з наявністю ашельських знарядь і характерного видового складу фауни раннього плейстоцену.
Чи означає це, що Homo erectus умів «добувати» вогонь? Не обов’язково. Дослідники вважають, що на цьому етапі гоміни переносили природні вогні (від блискавок або вулканів) і підтримували їх у запаленому стані. Здатність самостійно розпалювати вогонь фрикцією або ударом іскри з’явилась, за наявними даними, значно пізніше.
Яке практичне значення мало використання вогню для Homo erectus? Принаймні чотири напрями: тепло (більший ареал для поширення в холодні зони); захист від нічних хижаків; соціалізація навколо вогнища (спільне вживання їжі, прото-культура); і, найважливіше — приготування їжі, що підвищує засвоюваність поживних речовин і звільняє «калорійний надлишок» для живлення більшого мозку.
WOW-факт: Мільйон дев’ятсот тисяч років тому — до появи неандертальців, до появи першого Homo sapiens, коли навіть Homo heidelbergensis ще не існував — у темряві африканської печери горів вогонь. Не природний. Принесений туди навмисно. І тепер ми вперше це знаємо — завдяки тому, що крихітні кістки дрібних мишей, проковтнуті і відригнуті совою мільйони років тому, досі светяться по-різному під синім світлом залежно від того, пощастило їм чи ні потрапити у вогнище нашого найдавнішого предка.
Homo erectus використовував вогонь 1,8 млн років тому з’явилася спочатку на Цікавості.
