1161
Уявіть собі давню кам’яну піраміду, яка простояла понад тисячу років, пережила війни, імперії та завоювання. І раптом її валить не армія, а дощ. Саме це сталося з однією з пірамід у Іуатціо в мексиканському штаті Мічоакан, про що розповідає ScienceAlert.
Для народу Пурепеча таке руйнування виглядає як «погана прикмета». Для науковців це ще й дуже наочний символ того, як сучасна зміна клімату починає ламати не лише погоду, а й камінь культурної спадщини.
Що відомо коротко
- У ніч на 29 липня 2024 року у штаті Мічоакан раптово обвалилася частина давньої кам’яної піраміди в Іуатціо.
- Пам’ятка заввишки близько 15 метрів вважалася однією з найкраще збережених споруд цивілізації царства Мічоакан.
- Обвал південної стіни пов’язують з екстремальними дощами після тривалої посухи, що спричинили тріщини та просочування води.
- Пошкоджено щонайменше шість «ступінчастих тіл» піраміди, включно з зовнішньою стіною, ядром і підпірною стіною.
- Археологи та фахівці INAH зараз зосереджені на укріпленні та реставрації споруди як частини культурної спадщини Мексики.
Як клімат може зруйнувати кам’яну піраміду
На перший погляд здається, що камінь вічний. Але для природи навіть кам’яна піраміда — це щось на кшталт дуже повільно старіючого будинку. Якщо різко змінити «режим догляду» — спочатку висушити до тріщин, а потім залити водою — конструкція починає здаватися.
У Мексиці 2024 року спочатку була найгірша за 30 років посуха: дощів майже не було, деякі озера висохли повністю. Високі температури висушили ґрунт і камінь, у структурі піраміди з’явилися мікротріщини. Потім прийшло літо з сильними зливами та грозами. Вода, як клин, увійшла в ці тріщини, просочилася всередину давньої споруди й почала розхитувати її зсередини.
Мексиканський Національний інститут антропології та історії (INAH) пояснив, що саме поєднання спеки, посухи й подальших злив створило умови, за яких обвал став майже неминучим. Це як якщо б старий будинок спочатку довго сушили феном, а потім раптово залили водою — слабкі місця не витримують.
Що сталося з пірамідою в Іуатціо
Піраміда в Іуатціо — квадратний кам’яний монумент заввишки близько 15 метрів. Вона стоїть на території добре збереженої археологічної пам’ятки, де є ще одна піраміда, вежа або фортеця та кілька поховань.
Поселення в Іуатціо вперше було заселене приблизно 1100 років тому носіями мови науатль. Згодом воно стало важливим центром народу Пурепеча — єдиної імперії, яку ацтеки так і не змогли підкорити. Культура Пурепеча існує й сьогодні, а її нащадки досі пов’язують себе з цими місцями.
У ніч на 29 липня південна стіна піраміди раптово «просіла» під тиском безперервних дощів. Частина конструкції обвалилася, перетворившись на купу каміння. За даними INAH, постраждала лише одна з пірамід на майданчику, але в неї серйозно пошкоджені щонайменше шість ступінчастих рівнів, включно з зовнішньою стіною, внутрішнім ядром і підпірною стіною.
Тепер фахівці працюють над тим, щоб стабілізувати й відновити споруду. Їхня мета — зберегти її «на користь культурної спадщини мексиканців», тобто щоб майбутні покоління могли бачити не лише фотографії, а й саму піраміду.
«Погана прикмета» для богів і тривожний знак для нас
Для археологів це наслідок екстремальної погоди, посиленої людською діяльністю. Для місцевих жителів з корінням у культурі Пурепеча це ще й духовний сигнал.
Таріакуірі Альварес (Tariakuiri Alvarez), який називає себе живим представником народу Пурепеча, написав у соцмережах, що його предки сприйняли б руйнування піраміди як «погане знамення». За його словами, перед приходом іноземних завойовників у Мексику сталося щось подібне, і це трактували як знак невдоволення богів.
Сьогодні, навіть якщо ми пояснюємо подію мовою кліматології, відчуття «невдоволення» не зникає. Тільки тепер «ображеними» виглядають не боги, а сама планета, яка реагує на наші викиди парникових газів і зміну ландшафтів.
Коли клімат нищить пам’ять людства
Піраміда в Іуатціо — не поодинокий випадок. Археологи вже фіксують, як екстремальна погода й підняття рівня моря шкодять іншим пам’яткам.
Дослідження показують, що стародавні наскельні малюнки в Океанії почали швидше руйнуватися на тлі прискорення кліматичних змін. Інша робота, присвячена будівельним матеріалам історичних споруд у Європі та Мексиці, виявила: коли опадів стає значно більше, ризик пошкодження таких будівель різко зростає.
Лише за кілька днів до обвалу мексиканської піраміди обвалилася й знаменита природна арка Double Arch в Юті, імовірно через зміну рівня води та ерозію. Природні й культурні пам’ятки виявляються в одній «зоні ризику» — їх повільно, але невпинно підточує клімат, який ми самі ж і змінюємо.
FAQ
Це поодинокий випадок чи частина більшої тенденції?
Руйнування піраміди в Іуатціо вписується в ширшу картину: дослідники дедалі частіше фіксують, як екстремальна погода шкодить пам’яткам. Від наскельних малюнків до історичних будівель — усі вони вразливі до поєднання спеки, посухи, злив і підняття рівня моря.
Чи можна повністю захистити такі споруди від клімату?
Повністю ізолювати давні пам’ятки від природних процесів неможливо, особливо якщо вони розташовані просто неба. Але фахівці можуть зміцнювати конструкції, контролювати стік води, стежити за тріщинами та вчасно проводити реставрацію, щоб зменшити ризики.
Чому археологам доводиться займатися не лише минулим, а й сучасним кліматом?
Археологи вивчають минулі суспільства, але їхні «лабораторії» — це реальні пам’ятки, які стоять у сучасному світі. Коли клімат змінюється, змінюються й умови збереження цих об’єктів, тому дослідникам доводиться враховувати погоду, ерозію та інші сучасні фактори.
Чи означає це, що ми втратимо багато пам’яток у майбутньому?
Ризик втрат справді зростає, особливо для об’єктів під відкритим небом і в прибережних зонах. Але усвідомлення проблеми дає шанс діяти завчасно: укріплювати споруди, документувати їх, створювати цифрові копії та змінювати власну поведінку, що впливає на клімат.
Коли тисячолітня піраміда падає не від завойовників, а від дощу, стає помітно, що зміна клімату — це не абстрактні графіки, а сила, яка буквально переписує ландшафт нашої пам’яті. Від того, як ми відреагуємо сьогодні, залежить, чи зможуть наші нащадки побачити давні цивілізації наживо, а не лише на старих фотографіях.
Давня піраміда в Мексиці не витримала дощу і розсипалась з’явилася спочатку на Цікавості.
