4092
Якщо по полуниці, яблукам чи томатах видно, що щось йде не так, то морква росте під землею і потім видає сюрпризи, коли настає час копати. Підживлення має сенс, бо з ними коренеплід виросте смачним і рівним, а без – кривим, “рогатим” і несмачним. Якщо витрачатися на готові добрива бажання – нуль, радимо ці два варіанти. Дачники вже їх перевірили, тому рекомендують від душі.
Перше підживлення працює на форму і розмір моркви. Готується на основі дріжджів. Дріжджі стимулюють розвиток кореневої системи і допомагають рослині краще засвоювати те, що вже є в ґрунті. Після такого підживлення морква активніше росте в довжину і формується рівніше – без “рогів” і деформацій.
Готується простіше за більшість інших підживок. Візьміть столову ложку сухих дріжджів, розчиніть їх у відрі теплої води (беріть чисту), додайте трохи цукру для активації і залиште на кілька годин. Коли суміш почне трохи пінитися – вона готова. Поливайте моркву між рядками, але не під самий корінь. Ніколи не готуйте цей ароматний розчин завчасно, бо дріжджі працюють лише тоді, коли вони свіжі.
А от друге підживлення працює вже на смак. Мало кому подобається “мильна” морква, тому працюємо вже з золою. В ній є купа калію, який відповідає саме за смак і щільність. Морква після зольної підживки завжди солодша. Для приготування склянку золи треба розмішати у відрі води і залишити настоюватися на добу. Це робиться для того, щоб корисні речовини повністю перейшли у воду. Потім процідіть усе і полийте грядку під корінь.
Зольне підживлення краще вносити тоді, коли коренеплід вже почав формуватися. Це приблизно через місяць-півтора після появи сходів. Дріжджове можна давати раніше, щоб підштовхнути ріст на початку. Разом ці два підживлення дають моркву, як з картинки.
