3090
Перші слова дитини – одна з найбільш очікуваних і водночас хвилюючих подій для батьків. Вони часто запитують у педіатрів, коли ж малюки нарешті почнуть говорити, і хвилюються, якщо в їхніх чад це відбувається пізніше, ніж у ровесників.
Педіатри наголошують: розвиток мовлення має широкий діапазон норми, а кожна дитина проходить цей шлях у власному темпі.
Дитяча логопединя Меган Мінгі та педіатриня Кімберлі Чурбок розповіли Cleveland Clinic усе, що варто знати про формування мовленнєвих навичок у дітей.
Етапи розвитку мовлення
«Розвиток мовлення та мови – це величезний спектр процесів. На цьому шляху діти зазвичай проходять передбачувану послідовність навичок, але персональні темпи можуть сильно відрізнятися»,– каже докторка Чурбок.
Домовленнєва комунікація (від народження до 6 місяців)
Новонароджені не ще вміють говорити, але вже комунікують з дорослими.
Плач– це перша «мова» дитини. З часом вона розуміє, що на ці звуки батьки реагують – їжею або заспокоєнням.
«Таким чином новонароджені починають пов’язувати плач із дією. Якщо я плачу – хтось приходить»,– пояснює Кімберлі Чурбок.
Агукання. Приблизно у 2 місяці діти починають видавати м’які звуки. У 3-4 місяці з’являються голосні типу «о-о-о» і «а-а-а». Це важливі «цеглинки» мовлення.
Лепетання.Приблизно у 6 місяців з’являються повторювані склади – «ба-ба-ба», «да-да-да». Це тренування мовленнєвих рухів.
У 4-6 місяців діти також починають реагувати на звуки й музику.
Якщо дитина не лепече приблизно до 6 місяців, варто звернутися до лікаря.
Більш різноманітне лепетання (6-12 місяців)
До року більшість дітей вимовляють перші усвідомлені слова («мама», «тато»). Зазвичай це відбувається у 10-11 місяців, але може також бути раніше або пізніше.
Перед першими словами з’являється різноманітніше белькотіння – дитина починає комбінувати звуки.
«Спочатку це просте повторення «ма-ма-ма», «ба-бa-бa» без значення. А приблизно у 9-10 місяців воно стає більш схожим на мовлення»,– каже Мінгі.
На цьому етапі діти також:
- реагують на звуки та ім’я (6-9 місяців);
- цікавляться голосами та зображеннями (9-10 місяців);
- дивляться на предмети, коли їх називають (9-10 місяців).
Якщо дитина не реагує на звуки або ім’я, це може бути ознакою проблем зі слухом.
Перші слова і розширення словникового запасу (12-18 місяців)
Близько року діти починають говорити усвідомлено, пов’язуючи слова зі значенням. До 18 місяців багато дітей вже знають 10 і більше слів.
«У цьому віці нові слова мають з’являтися щотижня», – каже Меган Мінгі.
Важливим є і розуміння мови (пасивний словник). Діти мають розуміти прості інструкції типу «візьми м’яч».
«Навіть якщо дитина знає небагато слів, але добре розуміє звернення – це хороший знак»,– зазначає докторка Чурбок.
Якщо до 18 місяців малюк не вимовляє близько 10 слів або взагалі не робить спроб говорити, варто звернутися до лікаря.
Поєднання слів (18-24 місяці)
У цей період часто відбувається «мовний стрибок».
«Здається, ніби у дітей різко збільшується словниковий запас», – каже Чурбок.
До 2 років більшість дітей починають складати короткі фрази:
- «мама дай»;
- «собака йде»;
- «ще молоко».
При цьому граматика не має значення – важливе поєднання ідей.
Трислівні фрази можуть з’являтися ближче до 2,5 року.
Якщо у 2 роки дитина не поєднує слова у фрази, слід звернутися до спеціалістів.
Що впливає на розвиток мовлення
Цей процес залежить від багатьох факторів:
- cлух (проблеми зі слухом можуть уповільнювати мовлення);
- інші навички (дитина може тимчасово «зосередитися» на ходьбі чи іншому етапі розвитку);
- середовище (що більше мови навколо дитини, то краще).
Як допомогти дитині заговорити
Для цього не потрібні спеціальні методики – достатньо щоденного спілкування з малюком. Для цього:
- коментуйте свої дії;
- називайте предмети;
- читайте разом;
- використовуйте «батьківську мову» (повільніше, виразніше, з інтонацією);
- співайте пісеньки;
- робіть паузи, щоб дитина могла відповісти;
- використовуйте жести або прості знаки.
«Головне – щоб спілкування було приємним»,– кажуть фахівці.
