
З іржею на деревах не треба миритися – з нею треба боротися, бо така не дуже страшна на перший погляд хвороба може звести нанівець роки догляду за садом. Якщо ви бачите на листочках руді плями, які схожі на сліди від мокрого заліза – це воно. Хвороба ця повертається щороку, якщо нічого з цим не робити, бо спори зимують прямо в корі, тріщинах і опалому листі – і навесні активізуються знову.
Та от починати лікування тоді, коли руді плями вже зʼявилися – значить, втратити час, тому, якщо у вас цієї проблеми ще немає, не варто розслаблятися. Обробляти треба до того, як хвороба проявилася, а не після. Також не варто використовувати лише контактні препарати. Вони діють тільки на поверхні і змиваються першим дощем. Для хорошого результату потрібні системні препарати, які працюють зсередини!

Як же виглядає правильна схема? Редакція сайту Добрі новини дізналася подробиці! Ранньою весною, ще до розпускання бруньок – перше обприскування мідьвмісними засобами: бордоська рідина або мідний купорос знищують спори на поверхні кори і гілок. Далі – у фазі набрякання бруньок і перед цвітінням – повторні обробки. Саме в цей проміжок спори найактивніші і найвразливіші одночасно.
Коли листя вже розкрилося і сезон у розпалі – можна переходити до системних фунгіцидів. Їх треба чергувати між собою, щоб грибок не виробив стійкості до одного препарату. Можна додавати до розчину прилипач, бо без нього ефект від обробки після першого дощу дуже знижується.
Осінній догляд – не менш важливий, ніж весняний. Після листопаду все опале листя під деревом треба прибрати і спалити. Кору і гілки варто обробити ще раз мідьвмісним засобом. Без осіннього прибирання навесні все почнеться знову. Іржа не відступає сама – її треба тримати під контролем системно, сезон за сезоном.

1210