
Україна залишається одним із світових лідерів за рівнем адаптації цифрових активів, проте питання їхнього правового регулювання та оподаткування все ще викликає чимало дискусій. Попри прийняття профільного закону, власники віртуальних активів у 2026 році змушені звітувати перед державою за загальними правилами. Оскільки термін подання щорічних декларацій завершується вже за місяць, критично важливо розуміти механізми нарахування податків. Про це у коментарі для РБК-Україна розповіла адвокатка АО «EvrikaLaw» Ольги Брус.
Формула 18+5: скільки реально коштує вихід у «кеш»
На сьогодні в Україні не запроваджено спеціального пільгового режиму для операцій із криптовалютами. Як пояснила Ольга Брус, за відсутності специфічних норм у Податковому кодексі, доходи від цифрових активів класифікуються як «інші доходи» фізичних осіб.
Це означає, що до прибутку застосовується стандартна сумарна ставка у розмірі 23%. Вона складається з:
-
18% — податку на доходи фізичних осіб (ПДФО);
-
5% — військового збору.
Такий підхід прирівнює інвестиційний прибуток від криптовалют до більшості інших видів заробітку громадян, що робить вихід у традиційні гроші (фіат) доволі затратним процесом для інвестора.
Коли виникає податковий обов’язок: ключові тригери для інвестора
Важливо розрізняти процеси зберігання активів та отримання доходу. Саме по собі володіння біткоїном чи іншими токенами на гаманці не є підставою для оподаткування. Згідно з юридичними роз’ясненнями, обов’язок сплатити кошти до бюджету з’являється лише у момент фактичної реалізації прибутку.
Основними тригерами для оподаткування є:
-
Продаж криптовалюти за традиційні гроші (гривня, долар тощо).
-
Обмін цифрових активів на товари чи послуги.
-
Конвертація віртуальних коштів у готівку або перерахунок на банківську картку.
Лише після того, як актив перетворюється на платіжний засіб або іншу матеріальну цінність, він підлягає обов’язковому декларуванню.
Календар криптоінвестора: критичні дати у 2026 році
Процес звітування перед податковою службою має чітко визначені часові межі. Якщо протягом минулого року власник активів здійснював операції з виводу коштів у фіат, і податки не були утримані автоматично банком чи біржею, він має діяти самостійно.
Згідно з чинним законодавством, встановлено такі дедлайни:
-
До 1 травня 2026 року — необхідно подати річну декларацію про майновий стан і доходи за звітний період.
-
До 1 серпня 2026 року — крайній термін для фактичної сплати нарахованої суми податків.
Чому закон прийнято, але спецрежим не працює
Юридична колізія полягає в тому, що закон «Про віртуальні активи» вже прийнятий парламентом, проте його повноцінне впровадження заблоковане. Для активації спеціальних податкових ставок (які очікувалися на рівні 5–9%) необхідно внести відповідні зміни до Податкового кодексу України.
Доки ці правки не прийняті, податкова служба керується статтею 164 ПК, розглядаючи прибуток від криптоактивів як будь-який інший дохід. Саме тому власники криптовалют наразі перебувають у загальному податковому полі з максимальною ставкою.

728