Головна > Наука

Піратський скарб знайдено після 300 років на дні океану

Сьогодні,   09:49    514

Квітень 1721 р. Португальський корабель «Носа Сеньора ду Кабу» — «Богородиця Мису» — покидав Гоа з надзвичайним вантажем: золотом і сріблом у зливках, шовками, коштовним камінням, релігійними реліквіями, єпископом і колишнім віцекоролем Португальської Індії на борту. Та корабель так і не дістався Лісабона. Він потрапив у пастку пірата Олів’є Левасьора — «Стерв’ятника» — і підсів на дно океану, забравши більшу частину скарбу. 300 років по тому американські археологи повідомляють: після 16 років підводних досліджень вони, мабуть, знайшли корабель. Як повідомляє Popular Mechanics із посиланням на Centre for Historic Shipwreck Preservation, з морського дна вже підняли більше 3 300 артефактів, а загальна вартість вантажу оцінюється сьогодні приблизно в $138 мільйонів.

Що відомо коротко

  • «Носа Сеньора ду Кабу» — 700-тонний португальський військовий корабель (72 гармати), вийшов з Гоа до Лісабону у 1721 р.
  • 8 квітня 1721 р.: захоплений піратами Олів’є Левасьором («Ла Бюз») і Джоном Тейлором біля острова Реюньйон.
  • Пірати відвели здобич до піратської бази Іль-Сент-Марі (сьогодні Нозі Борага, Мадагаскар) і навмисно затопили.
  • Американські археологи Бренден Кліффорд і Марк Агостіні (Center for Historic Shipwreck Preservation, Brown University) вели розкопки з 1999 р., результати опубліковані в журналі Wreckwatch (2026 р.).
  • Знайдено: 3 300+ артефактів — золоті монети з арабськими написами, китайська порцеляна, мугальська кераміка, різьблені релігійні статуетки з Гоа, пластина зі слонової кістки з літерами INRI золотом.
  • Ідентифікація ще не підтверджена незалежно, але автори вважають її переконливою.

Що це за корабель і яким був його останній рейс

«Носа Сеньора ду Кабу» вирушила в свій останній рейс у 1721 р. На борту, крім скарбів: віцекороль Португальської Індії, єпископ Гоа і — часто забута деталь — близько 200 поневолених людей із Мозамбіку. Корабель уже постраждав від шторму і змушений був викинути за борт більшість гармат, щоб не потонути. Саме в такому знесиленому стані на нього натрапили пірати.




Останні новини:  Чи насувається супер-Ель-Ніньо і що він означає для планети

Олів’є Левасьор — «Ла Бюз» («Стерв’ятник») — один із найвідоміших піратів так званого «Золотого віку піратства». Після захоплення здобичі — що стала «одним із найдраматичніших піратських пограбувань в усій дикій добі» — пірати відвели корабель до пірадської бази Іль-Сент-Марі. Там, «щоб знищити докази», навмисно затопили судно. Вже легендарна фраза приписується Левасьору: перед стратою в 1730 р. він нібито кинув у натовп криптограму зі словами «хто розшифрує — знайде мій скарб».

Деталі розкопок: 16 років під водою

Кліффорд і Агостіні вперше занурились до акваторії Іль-Сент-Марі ще у 1999 р. Острів, сьогодні відомий як Нозі Борага, — місто, де раніше базувались кілька сотень піратів одночасно. «Правові торговці ніколи не наважувались туди заходити», — пишуть дослідники.

Методологія: гідролокатор, сейсмічні профілі, магнітометрія, підводна фотограмметрія. Щосезону після документування артефакти повертали на дно і вкривали баластним камінням — для захисту від припливів і хімічної ерозії. Після 16 польових сезонів команда ідентифікувала конкретне судно у бухті острівця Іло Мадам поблизу Нозі Борага.

Аргументи на користь ідентифікації: тип і конструкція дерев’яних кілів відповідають португальським індостаном XVIII ст.; склад артефактів — релігійні предмети з Гоа, китайська та мугальська кераміка — збігається з відомим вантажем судна; тип баластного каміння і розміри купи відповідають 700-тонному кораблю. Поруч — ще четири нерозпізнаних затонулих судна тієї ж епохи.

Чому доля пасажирів важливіша за золото

Знайдений скарб — це нагадування і про людей, а не лише про золото. Затонулі кораблі часто стають свідками людської трагедії — і «Носа Сеньора ду Кабу» не виняток. Доля 200 поневолених африканців не залишила слідів в архівах — як це типово для тих, кого системи влади не вважали вартими уваги. Віцекороля врешті-решт викупили за $2 000. Доля єпископа — невідома.

Останні новини:  На Титані легкий бриз підіймає хвилі заввишки 3 метри

«Корабель ніс і скарб, і священний вантаж, і колоніальну владу, і рабів — все одночасно», — підкреслюють дослідники. Цей один рейс є мікрокосмосом португальської колоніальної імперії раннього XVIII ст.

Цікаві факти

  • ☠ Іль-Сент-Марі (тепер Нозі Борага) у 1700–1720-х рр. була справжньою піратською республікою. За оцінками, в найкращі часи там одночасно базувалось до 1 000–1 500 піратів. Природна гавань, відсутність державної влади і близькість до найбільш жвавих торговельних маршрутів Індійського океану робили острів ідеальним. Після занепаду «Золотого віку піратства» острів поступово перейшов під французький контроль. Дані: [Smithsonian Magazine / Center for Historic Shipwreck Preservation, 2025–2026].
  • 🪙 Серед знайдених артефактів — 13 золотих монет з арабськими написами. Це монети, що циркулювали в Індійському океані в ту епоху, коли арабська торгова мережа домінувала від Аравійського п-ова до Малабарського узбережжя Індії. Присутність таких монет на португальському кораблі відображає мультикультурну реальність індоокеанської торгівлі. Дані: [Center for Historic Shipwreck Preservation, Wreckwatch, 2026].
  • 🏴‍☠️ «Ла Бюз» («Стерв’ятник») Олів’є Левасьор — єдиний відомий піrat, якого стратили у французькій колонії (Реюньйон, 1730 р.). Перед смертю він нібито кинув у натовп аркуш із криптограмою зі словами: «Знайдіть мій скарб, хто може». Шифр досі не розгаданий повністю. Один із дослідників у 1930-х рр. стверджував, що розшифрував частину — і нібито знайшов підказки, що вказують на острів Маге (Сейшели). Скарб так і не знайдено. Дані: [Wikipedia: Olivier Levasseur; Smithsonian].
  • 💎 Загальна вартість вантажу «Кабу» оцінюється в $138 млн за сьогоднішніми цінами. Але ця цифра — лише оцінка вантажу, задокументованого в архівах. Фактичний обсяг міг бути більшим — нелегальний контрабандний вантаж регулярно перевозився понад офіційний маніфест на кораблях Португальської Індії. Легендарний Хрест Сяйва Гоа, нібито настільки важкий, що троє чоловіків ледве могли його підняти — в описах він є, але серед знайдених артефактів не виявлений. Дані: [Live Science / J.Post, 2025–2026].
Останні новини:  Квантові комп’ютери можуть зламати шифрування до 2029 року

FAQ

Чи підтверджена ідентифікація корабля? Не остаточно. Кліффорд і Агостіні опублікували свої дослідження в журналі Wreckwatch, але незалежної рецензованої верифікації ще не було. Вони самі підкреслюють: жодна окремо взята лінія доказів не є вирішальною — але сукупність артефактів, типу конструкції, розташування і документальних свідчень формує переконливий аргумент.

Де зараз знайдені артефакти? Більшість були задокументовані і повернуті на морське дно під шаром баластного каміння для захисту. Через консерваційні обмеження і крихкість знахідок їх підйом на поверхню не завжди можливий. Частина зберігається в архіві Center for Historic Shipwreck Preservation.

Чи можна вважати цей корабель «піратським»? Технічно «Носа Сеньора ду Кабу» — не піратський корабель, а португальський торговий/військовий корабель, захоплений піратами. Після захоплення пірати перейменували його у «Вікторьє» («Victorieux») і ненадовго використовували, перш ніж затопити. Тому це — «корабель, стало жертвою піратського нападу».

Коли пірат «Стерв’ятник» Олів’є Левасьор захопив «Носа Сеньора ду Кабу» у 1721 р., сума пограбованого була такою колосальною, що навіть самі пірати не могли її вивезти всю одразу. Частину закопали, частину витратили, частина пішла на дно разом із кораблем. Через 300 років на морському дні все ще знаходять золоті монети, порцелянові чаші і різьблені ікони — артефакти, що пережили і самого пірата, і його жертву, і всі їхні покоління нащадків.

Піратський скарб знайдено після 300 років на дні океану з’явилася спочатку на Цікавості.


cikavosti.com