6 серпня 1945 р. Хіросіма. Атомний вибух знищив дві третини міста, вбив від 70 до 140 000 людей у перші секунди і дні, випромінювання прирекло ще тисячі. Температура в перші три секунди після вибуху на відстані трьох кілометрів від епіцентру була у 40 разів вищою, ніж від поверхні Сонця. Здавалось, жодне живе не вижило. Але деякі дерева пережили. Вони повалились, обгоріли, були зведені до обвуглених пеньків — і потім знову пустили пагони. Як повідомляє Popular Mechanics, ці 159 дерев-вижилих — японською хібакудзюмоку (被爆樹木) — стоять у Хіросімі й досі, і їхнє насіння вже проросло у понад 40 країнах світу.

Що відомо коротко
- Хібакудзюмоку (hibakujumoku) — японська назва для дерев, що вижили під час атомних бомбардувань Хіросіми і Наґасакі у 1945 р. «Хібаку» = піддатись ядерному бомбардуванню, «дзюмоку» = дерево.
- 159 дерев у 55 локаціях досі зростають у Хіросімі. Найближче — верба за 370 метрів від епіцентру (впала під час вибуху, але пустила нові пагони з коренів).
- Представлено понад 30 видів: евкаліпт, камфорний лавр, японська хурма, йошинська вишня, плакуча верба та інші.
- Початковий рівень радіації в епіцентрі: ~240 Gy. Для порівняння: летальна доза для людини — приблизно 5–10 Gy.
- З 2011 р. організація Green Legacy Hiroshima (UNITAR/ANT Hiroshima) збирає і розсилає насіння хібакудзюмоку у весь світ.
- Нащадки дерев-вижилих ростуть щонайменше у 40 країнах світу.
Чому дерева вижили, а люди — ні
Секрет виживання дерев у ядерному вибуху — частково у фізиці, частково у біології. Частини дерева над землею зазнали прямого жару, ударної хвилі і радіації — і загинули. Але підземні корені отримали набагато менше пошкоджень: ґрунт є природним захистом від теплового і радіаційного впливу.
Крім того, дерева мають набагато вищу радіостійкість, ніж люди. Тверді породи, такі як тополя, витримують дози до 50 Gy без видимих пошкоджень — тоді як людина може загинути від доз у одиниці Gy. Причина: клітини рослин мають кращий механізм відновлення ДНК після радіаційних пошкоджень, а меристемна тканина (точки росту) може тривалий час залишатися функціональною навіть після сильного опромінення.
Так само, як жаби Чорнобиля еволюціонували під впливом радіації — темніюче пігментування як захист від мутагенного опромінення — дерева Хіросіми демонструють еволюційну стійкість живої природи до найжорсткіших умов.
Унікальні деталі кожного вцілілого дерева
Арборист Чикара Хорігуті, який понад 30 років доглядав за деревами-вижилими Хіросіми, розповів National Geographic: коріння дерев навіть сьогодні росте спрямовано — від епіцентру вибуху, немов ухиляючись від місця катастрофи. Одна хвора верба мала настільки порожній стовбур, що Хорігуті заповнив його вологим мохом, щоб підтримати рослину.
Деякі дерева несуть помітні шрами: деформовану кору з боку, зверненого до мосту Айоі — початкової мішені бомбардування. Один евкаліпт біля Хіросімського замку, лише за 740 метрів від епіцентру, вижив — але, за словами Хорігуті, його насіння не дає сходів: виглядає, що він стерилізований радіацією. «Вони — свідки», — каже про дерева арборист. «Вони несуть послання, яке нам потрібно почути».
Як насіння хібакудзюмоку обійшло весь світ
У 1951 р., коли оправляла Хіросіма, перший президент Університету Хіросіми надіслав листи до університетів Європи, США і Азії — з проханням надіслати насіння для відновлення знищених парків. «Зелений — це колір живості, надії і миру», — писав він. Відгук перевершив очікування.
У 2011 р. UNITAR ініціював зворотній крок: Green Legacy Hiroshima почав надсилати насіння і паростки хібакудзюмоку в усі куточки планети — ботанічні сади, університети, школи, парки миру. Сьогодні нащадки дерев-вижилих ростуть у Японії і Великій Британії, Італії і Грузії, США і Нова Зеландія, у Кутаїсі і Дубліні, в Перу і Австралії. У штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку також посаджені паростки хіросімської хурми — символ тривалості пам’яті та відповідальності.
Цікаві факти
Верба в 370 метрах від епіцентру — найближче до нульової точки хібакудзюмоку. Від вибуху вона впала, але через деякий час пустила нові пагони з коренів. Зараз вона стоїть на березі річки Оти в районі Мотомачі. Другим за близькістю є падуб (Ilex integra) за 410 м: він згорів до пенька і новий пагін пустив лише в 1949 р. Дані: [Wikipedia: Hibakujumoku; UNITAR, 2011].
Початковий рівень радіації в епіцентрі Хіросіми становив ~240 Gy. Для людини летальна доза — ~5–10 Gy (LD₅₀). Для більшості дерев — значно більше. Тому на місці, де ніхто з людей не вижив, дерева оговтались. Рослинні меристемні клітини (зони росту в корінні та пагонах) захищені ґрунтом і містять власні механізми відновлення ДНК. Дані: [UNITAR/Hiroshima report, 2011; IFLScience, 2024].
Нащадки хібакудзюмоку зростають щонайменше у 40 країнах. Green Legacy Hiroshima щороку збирає насіння і розсилає охочим: університетам, ботанічним садам, школам, церквам та волонтерським організаціям. Станом на 2025–2026 рр. доступні насіння близько 20 видів хібакудзюмоку. Дані: [Green Legacy Hiroshima / UNITAR, 2026; PEFC Italy, 2025].
Олеандр — офіційна квітка Хіросіми: обраний за надзвичайну живучість. Він був першим рослиною, що зацвіла на попелищах міста після вибуху. Хіросіма навмисно обрала олеандр символом міста саме тому — щоб підкреслити: навіть із попелу народжується нове. Дані: [Wikipedia: Hibakujumoku].
FAQ
Скільки дерев точно вижило після вибуху? За даними UNITAR (2011 р.), у Хіросімі зафіксовано ~170 дерев, що там росли до вибуху і пережили його. Приблизно 159 з них японський уряд офіційно визнав національними пам’ятниками як хібакудзюмоку і встановив таблички. Найближче до епіцентру — 12 дерев у радіусі 1 км, 48 — у радіусі 2 км.
Чи є мутації у деревах після радіаційного опромінення? Деякі дерева, зокрема евкаліпт поблизу замку, втратили здатність давати сходи — що може свідчити про стерилізуючий вплив радіації на репродуктивні клітини. Але більшість хібакудзюмоку регулярно плодоносить і дає здорове насіння. Широких геномних досліджень хібакудзюмоку поки що не проводилось.
Де можна побачити хібакудзюмоку поза Японією? Паростки хіросімської хурми і гінкго ростуть у ботанічних садах Дубліна, Кутаїсі (Грузія), Перуджі (Італія), Дандіна (Нова Зеландія), в університетах Кілу і Оберліну (США), у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку. Список постійно розширюється.
Дерева Хіросіми, що пережили атомну бомбу, ростуть у 40 країнах світу з’явилася спочатку на Цікавості.

2698