5691
Але у радянських матерів не було часу на роздуми: робота сама себе не зробить, тому в декреті не засиджувалися. Вважалося: чим раніше віддаси дитину в садок, тим швидше вона навчиться працювати в команді і соціалізується.
Але стригти всіх під одну гребінку швидше мінус, ніж плюс. Та й в школі все одно доведеться вчитися робити все те ж саме, а, віддавши в дитсадок, дитину позбавляють більшої уваги батьків.
Змушувати малюка доїдати все, що лежить на тарілці
“Поки не доїш, з-за столу не підеш!”- знайома більшості з нас фраза, від якої хочеться здригнутися. Може, в кризові 90-і, коли з їжею і її різноманітністю були проблеми, цей вислів мав місце, але теж сумнівно.
Такими словами радянські батьки змушували спадкоємця відчувати сором за те, що той не хотів з бажанням змітати все до останньої крихти. Взагалі, така звичка з дитинства може запросто позбавити вас тонкої талії в майбутньому, а ще привести до розладу харчової поведінки. Тому що ви будете переїдати якраз через фрази, що так часто повторювалася в дитинстві. Сьогодні така установка у вихованні неактуальна.
Хвалити дитину тільки за досягнення, а не просто так
За часів СРСР дітей тримали в строгості і дисципліні, тому ні про яку похвалу без вагомих на те причин не йшла мова. Чомусь радянські вихователі вважали, що через похвали чадо обов’язково виросте самозакоханим егоїстом. А радянські громадяни в першу чергу повинні були думати про партію і державу, а не про себе.
Але за фактом відсутність компліментів збільшує ризик формування у дитини заниженої самооцінки і звички знецінювати себе і свої не настільки великі досягнення. Перехвалювати не варто, але помірні компліменти гірше точно не зроблять.
