Я нещодавно висадила томати й раптом виявила, що в мене немає жодного спеціального маркера для позначення сортів. Поки що поставила підписані стаканчики, але це тимчасовий варіант – кожному кущику потрібна власна етикетка з назвою, яку можна підвісити. Їхати за ними в магазин зовсім не хочеться, тим паче, що погода зараз не сприяє прогулянкам.

Я раджу не витрачати гроші на замовлення в інтернеті, де такі дрібнички коштують чимало, а просто озирнутися навколо. Я знайшла вдома пару пластикових пляшок з-під молока. Вони білі та непрозорі – це ідеальний матеріал для роботи. Для виготовлення маркерів мені знадобився звичайний гострий ніж, щоб зробити перший прокол, та міцні кухонні ножиці, якими зазвичай розбирають птицю. Спочатку я знімаю етикетку, відрізаю денце та горловину – до речі, ці частини теж можуть згодитися в господарстві, тому нічого не викидаю.

Центральну частину пляшки я розрізаю навпіл для зручності, а потім ділю на смужки. Я раджу обов’язково закругляти гострі кути на цих заготовках, щоб випадково не пошкодити ніжні стебла томатів чи перцю. Отримані смужки можуть бути різної ширини – це зовсім не страшно і не впливає на результат. Перед тим як підписувати, я ретельно витираю кожну деталь насухо, адже по мокрому пластику звичайний маркер просто не буде писати.

На кожній етикетці я пишу назву сорту, наприклад, “Ведмежа лапа”. Далі я беру звичайну товсту голку та міцну нитку. Я раджу робити прокол, відступивши приблизно два з половиною сантиметри від краю, щоб пластик не порвався. Голка проходить крізь матеріал дуже легко, тому нічого прогрівати чи пропалювати не потрібно. Зав’язую вузлик – і ось у мене в руках чудова готова етикетка, яку можна повісити на мотузку для підв’язки або безпосередньо на рослину.

Я нещодавно висадила томати й раптом виявила, що в мене немає жодного спеціального маркера для позначення сортів. Поки що поставила підписані стаканчики, але це тимчасовий варіант – кожному кущику потрібна власна етикетка з назвою, яку можна підвісити. Їхати за ними в магазин зовсім не хочеться, тим паче, що погода зараз не сприяє прогулянкам.

Я раджу не витрачати гроші на замовлення в інтернеті, де такі дрібнички коштують чимало, а просто озирнутися навколо. Я знайшла вдома пару пластикових пляшок з-під молока. Вони білі та непрозорі – це ідеальний матеріал для роботи. Для виготовлення маркерів мені знадобився звичайний гострий ніж, щоб зробити перший прокол, та міцні кухонні ножиці, якими зазвичай розбирають птицю. Спочатку я знімаю етикетку, відрізаю денце та горловину – до речі, ці частини теж можуть згодитися в господарстві, тому нічого не викидаю.

Центральну частину пляшки я розрізаю навпіл для зручності, а потім ділю на смужки. Я раджу обов’язково закругляти гострі кути на цих заготовках, щоб випадково не пошкодити ніжні стебла томатів чи перцю. Отримані смужки можуть бути різної ширини – це зовсім не страшно і не впливає на результат. Перед тим як підписувати, я ретельно витираю кожну деталь насухо, адже по мокрому пластику звичайний маркер просто не буде писати.

На кожній етикетці я пишу назву сорту, наприклад, “Ведмежа лапа”. Далі я беру звичайну товсту голку та міцну нитку. Я раджу робити прокол, відступивши приблизно два з половиною сантиметри від краю, щоб пластик не порвався. Голка проходить крізь матеріал дуже легко, тому нічого прогрівати чи пропалювати не потрібно. Зав’язую вузлик – і ось у мене в руках чудова готова етикетка, яку можна повісити на мотузку для підв’язки або безпосередньо на рослину.