Ворог маскує бойових роботів під рухомі кущі

Російські війська вдаються до нових хитрощів, щоб захистити свою техніку від українських дронів. Тепер під прицілом — наземні роботи, які окупанти почали активно маскувати під звичайні кущі, використовуючи гілки та імпровізовані «мангали». Ця тактика свідчить про те, що війна на землі переходить у нову фазу, де навіть роботизовані платформи потребують партизанських методів виживання.

Нова тактика РФ: роботи перетворюються на кущі

Війна технологій змушує обидві сторони постійно еволюціонувати. На тлі домінування українських FPV-дронів російське командування шукає будь-які способи врятувати свої наземні роботизовані комплекси (НРК). Одним із таких рішень стало нетривіальне маскування: бойових роботів почали перетворювати на «рухомі кущі». У мережі з’явились фотографії російського НРК «Курьер», вкритого не лише маскувальною сіткою, а й густо обвішаного гілками. Така імпровізація має на меті обманути аеророзвідку та операторів дронів.

Головна ідея такого «тюнінгу» — злитися з ландшафтом. Металева конструкція, що нагадує клітку, встановлена над роботом, розмиває його силует, а гілки та сітка допомагають імітувати природний об’єкт. Звісно, кущ, що самостійно рухається посеред поля, викличе підозри, однак у лісосмузі чи серед подібної рослинності він має шанс залишитися непоміченим. Це дає оператору робота дорогоцінні секунди, щоб сховати машину в разі загрози та перечекати атаку з повітря.

Така тактика є прямою відповіддю на ефективність українських безпілотників, які перетворили поле бою на прозорий простір. Якщо раніше основною ціллю були танки та бронемашини, то тепер під пильним наглядом опинилися й менші, але не менш важливі цілі — роботизовані платформи. Вони виконують логістичні завдання, мінують територію та евакуюють поранених, тому їх виведення з ладу є пріоритетом. Спроба перетворити робота на частину пейзажу — це визнання нової реальності війни.

“Мангали” та гілки: як рятують техніку від дронів

Використання імпровізованих захисних екранів, які військові іронічно прозвали «мангалами», вже стало візитівкою російської армії. Спочатку такі конструкції з’являлися на баштах танків, а тепер їх адаптують і для значно менших платформ, як-от НРК «Курьер». Це свідчить про системну проблему, яку ворог намагається вирішити «кустарними», але доступними методами. Захисна клітка має зупинити FPV-дрон до моменту детонації, рятуючи дорогу техніку ціною простої металевої решітки.

Однак такий захист має свою ціну. Додаткова вага «мангала», сітки та гілок суттєво зменшує корисне навантаження робота. Якщо «Курьер» призначений для доставки боєприпасів чи провізії на передову, то кожен кілограм маскування — це мінус один кілограм вантажу. Крім того, подібна конструкція ускладнює або й унеможливлює встановлення на платформу озброєння, перетворюючи її виключно на транспортний засіб. Це компроміс між захищеністю та функціональністю.

Варто зазначити, що маскування — не єдиний спосіб, яким росіяни намагаються захистити свої наземні дрони. Паралельно вони експериментують зі встановленням на них компактних засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), як-от комплекси «Шлейф» або «Пероед-М». Проте й це не дає стовідсоткової гарантії: нещодавно українські бійці успішно уразили FPV-дроном саме такий «захищений» РЕБом робот. Це доводить, що технологічна гонитва триває, і кожне нове рішення захисту стимулює появу нових методів ураження.

Поява «роботів-кущів» на полі бою — це не просто курйоз, а важливий маркер адаптації ворога до нових умов. Це демонструє, що війна роботизованих систем стає все більш винахідливою, поєднуючи високі технології з перевіреними часом тактиками маскування. Для українських сил це означає необхідність вдосконалювати не лише засоби ураження, а й методи розвідки, щоб навчитися бачити загрозу навіть у звичайному на вигляд кущі. Протистояння на землі виходить на новий рівень, де перемагатиме той, хто виявиться хитрішим та технологічнішим.