1223
Експеримент фізиків MIT і CERN надав перші прямі свідчення того, що кварк-глюонна плазма поводиться як рідина, утворюючи «сліди» та завихрення після проходження кварків.
Кварк-глюонна плазма — це «надщільний стан матерії, у якому кварки та глюони не зв’язані в адрони», що існував одразу після Великого вибуху. Вона вважається найгарячішою рідиною в історії Всесвіту. У межах експериментів на Великому адронному колайдері (ВАК) дослідники відтворили зіткнення важких іонів свинцю. Такі події на мить створюють мікроскопічні краплі первісної плазми.
Фізики простежили, як кварк рухається крізь це середовище, передаючи йому імпульс. «Тепер ми бачимо, що плазма неймовірно щільна, настільки, що вона здатна уповільнювати кварк, а також утворювати бризки та завитки, як рідина», — зазначив Єн-Джі Лі. Для точності аналізу команда використала події народження кварка разом із Z-бозоном — «нейтральною елементарною частинкою, що не взаємодіє з плазмою». Це дозволило ізолювати ефект одного кваркового «сліду».
«За аналогією, коли човен рухається озером, слід — це вода позаду човна», — пояснив Крішна Раджагопал. За його словами, отримані дані є «остаточним, безпомилковим доказом» рідиноподібної поведінки плазми. КГП демонструє колективну динаміку, характерну для сильно зв’язаних рідин, а не розрідженого газу частинок.
Результати, опубліковані в журналі Physics Letters B, відкривають нові можливості дослідження раннього Всесвіту. Метод дозволяє вивчати, як збурення поширюються у надгарячому середовищі. Це наближає фізиків до розуміння матерії в перші мікросекунди космічної історії.
Вчені змоделювали наслідки Великого вибуху та виявили, що Всесвіт був схожий на суп з’явилася спочатку на Цікавості.
